Національний гірничий університет — відповідність Часу

Геолого-мінералогічний музей

1212.jpgЗацікавленість людства природним каменем виникла ще за прадавніх часів. З каменю виготовляли знаряддя праці, зброю, посуд, амулети. Пізніше камінь використовували у будівництві житла і різноманітних споруд, виготовленні з нього фарби, виплавки металів... Але цікавість людства до природного каменю була не тільки утилітарна. Люди з давніх давен оцінили чарівну красу окремих різновидів каменю і використовували їх для виготовлення прикрас.

Познайомити людину з чарівно-загадковим світом природного каменю, величезним розмаїттям мінералів, гірських порід, руд, палеонтологічних знахідок, навчити цінувати і оберігати природне середовище саме й покликані геологічні (мінералогічні) музеї.

Одним з найбільших та найзмістовніших музеїв такого типу є геолого-мінералогічний музей Національного гірничого університету (НГУ). Музей функціонує з початку минулого століття при кабінеті мінералогії, а з 19 серпня 1935р. як самостійний підрозділ Дніпропетровського гірничого інституту (ДГІ).

Під час Великої Вітчизняної війни у перші ж дні окупації міста музей був майже повністю знищений. Від колекції довоєнного музею, яка нараховувала близько 20 тис. експонатів, вдалося зберегти менше 10 зразків. Впродовж одинадцяти повоєнних років відбувалося відродження, а фактично створення нового музею, і лише з 1955р. він знову відкрив свої двері відвідувачам.

Виставочна експозиція налічує близько 3 тис. експонатів, займає зал площею більше 350 м2, розташована в 44 вітринах та на 45 окремих подіумах і тумбах. Сформована за трьома основними напрямками: мінералогія, кристалографія, петрографія; історична геологія і палеонтологія; корисні копалини.

Відділ мінералогії, кристалографії та 111.jpgпетрографії спланований на засадах хімічної класифікації мінералів (за О.Г. Бетехтіним). Окремо виділені мінерали за фізичними властивостями (питома вага, твердість, колір та відтінок, блиск, прозорість, злам, спайність, колір мінералу у порошку та ін.), морфологічними особливостями; мінеральні агрегати, магматичні, метаморфічні та осадові гірські породи. Прикрасою цього відділу є уламок кристалу берилу з пегматитів Волині вагою 7,75 кг та розмірами 18х14 см; жеода аметисту з штату Мінас-Жерайс (Бразилія);зросток кристалів антимоніту довжиною до 35 см (що є унікальним явищем для цього мінералу) і вагою понад 8 кг з острова Сікоку (Японія). Це найдавніший експонат сучасного музею (придбаний ще до 1917р.)

Відділ історичної геології та палеонтології сформований згідно геохронологічної шкали. У вітринах цього відділу представлені різноманітні форми організмів рослинного та тваринного світу (що існували на планеті) і сліди їх життєдіяльності у вигляді скам’янілостей, керівні форми організмів у відповідності з етапами геологічного розвитку Землі та таксономічною класифікацією органічного світу. Серед експонатів відділу є рідкісні: скам’янілі рештки кінцівок динозавра з пустелі Гобі (Монголія), відбитки та внутрішні ядра амонітів і двостулкових молюсків великих розмірів, кістки ссавців четвертинного періоду, скам’янілі стовбури дерев кам’яновугільного та палеогенового періодів.

В основу відділу корисних копалин закладена генетична класифікація рудної та нерудної сировини, а також використання їх у народному господарстві. Широко представлені руди чорних та кольорових металів, сировина будівельної, хімічної, скляної та керамічної промисловості, мінеральні пігменти, вогне- та кислототривкі матеріали, флюси та інша індустріальна сировина з різноманітних родовищ світу.

11111.jpgКрім того в окремих вітринах представлені органічні корисні копалини, фації, прилади для вивчення мінералів, гірських порід та руд, зразки каменесамоцвітної сировини, коштовного та напівкоштовного каміння (зокрема бурштину, топазів, берилів), вироби з них, кімберліти з багатьох алмазоносних трубок Якутії – Саха, колекція метеоритів. Одним з найкрасивіших експонатів музею є сувенір “Замок”, виготовлений з агальматоліту (пагодиту) та гагату. Це дарунок студентів з Китаю (випускників ДГІ 1961р.).

Щільний, зонально-концентричний, натічний малахіт являє собою велику цінність як декоративно-художній камінь. У 1922р. зразок малахіту вагою 31 пуд (більше 500 кг) був привезений з Мідноруднянського родовища групою студентів-геологів ДГІ на чолі з Торгудом М.А. В роки війни завдяки винахідливості співробітників інституту цей експонат був пофарбований і тому гітлерівці так і не дізналися, що це унікальний зразок малахіту. Але після пожежі головного корпусу ДГІ, вчиненої фашистськими військами у 1943р. брила малахіту значно обгоріла. Збереглася тільки її серцевина, яка у повоєнні роки була реставрована та відшліфована. Вироби з такого ювелірного малахіту прославили уральських майстрів на весь світ. А такі шедеври як Малахітовий зал Ермітажу або малахітові колони Ісакієвського собору у Санкт-Петербурзі відомі у багатьох країнах земної кулі. На превеликий жаль відомі родовища малахіту на Уралі вже вичерпані і такі зразки можливо побачити лише у музеях.

В цілому колекція музею налічує біля 19,5 тис. зразків, охоплює терени України та багатьох країн зарубіжжя.

2.jpgМузей щорічно відвідують до 5 тис. студентів вищих навчальних закладів, учнів шкіл, ліцеїв, гімназій, представників підприємств, організацій, учасників наукових конференцій, семінарів, симпозіумів. Високу оцінку експозиції музею дали відомі політики, діячі науки і культури України та зарубіжжя, широкі кола населення.

Музей служить навчальною лабораторією при вивченні геологічних дисциплін студентами та проведені досліджень аспірантами. Його профорієнтаційна та просвітницька діяльність сприяє зростанню зацікавленості школярів до геологічних спеціальностей при виборі професій у майбутньому, суттєво розширює світогляд, демонструє гармонійну досконалість природи, спонукає творити і насолоджуватись результатами творчості.

Фотографії музейних експонатів ви можете переглянути в Галереї.

Контакти:

тел.: +38 (0562) 45-85-03, корп.1, к. 106.

Музей працює:

понеділок-четвер     9:00– 17:00

п'ятниця      до 15:00

© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт