Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
10.09.2020

Геннадій ПІВНЯК: «Вирішення актуальних проблем економіки стане можливим тільки завдяки позиції та досягненням освіти й науки»

"Сьогодні одне з важливих завдань — сформувати нове покоління фахівців, націлене на генерацію та впровадження інновацій і спроможне передбачити головні тренди майбутнього розвитку національної економіки та суспільства, зберегти навколишнє середовище, зміцнити державу. За наявності інвестицій обмін цікавими практиками та ідеями прискорить трансформацію закладів освіти в новий формат активних і результативних дій. Майбутнє вищої освіти України — у співпраці та спільних діях наукового потенціалу університетів, бізнесу і влади. Виключно за цих умов університети отримають реальну автономію та необхідні ресурси, внесуть вагомі результати в розвиток інноваційної економіки, забезпечать єднання суспільства". 


Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» майже чотири десятиліття очолює відомий вчений у галузі електроенергетики, академік Національної академії наук України Геннадій Півняк. Він заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії НАН України ім. С.О. Лебедєва. Маючи визначний талант організатора та науковця, Геннадій Григорович згуртував навколо себе творчий науково-викладацький колектив відомого у світі університету. 

Для студентів багатьох поколінь ректор «Дніпровської політехніки» залишається легендарною особистістю. У свій 80-річний ювілей, що відзначатиметься у жовтні цього року, Геннадій Півняк — людина сучасна, відкрита, творча й динамічна, він заряджає своїх колег та студентів позитивною енергією. 

14_pivnyakgennadiy.jpg

СПІВПРАЦЯ ЗНАНЬ І ТЕХНОЛОГІЙ 

— Геннадію Григоровичу, з якими викликами зіштовхнулася наука, і, взагалі, яким ви бачите світ сьогодні? 

— Сучасна наука відіграє провідну роль у боротьбі з глобальними викликами, зокрема з пандемією COVID-19 та у подоланні спричиненої нею світової економічної кризи. Впевнений, що як відповідь на неї на нас чекає інтенсивний розвиток технологій і напрямів науки, які створюють якісно нові матеріали, лікарські препарати, прилади, обладнання та цілі системи. Це має забезпечити реальні умови для стрімкого переходу до нового технологічного рівня світової економіки. Освіта, зі свого боку, має забезпечити підготовку фахівців нового сучасного рівня відповідно до проблем і вимог часу. Така співпраця знань і технологій дозволить впевнено відповідати викликам майбутнього. Відомо, що інвестиції завжди йдуть туди, де очікується прогрес і значне економічне зростання, за їх допомогою можна забезпечити в тому числі й високий рівень охорони здоров’я. Для університетів сучасні виклики — це велике випробування на компетентність і здатність бути необхідними суспільству в ролі науково-освітніх центрів. Одночасно це шанс для розвитку системи освіти в новому форматі — запровадження онлайн-освіти, використання активних форм навчання, дистанційних технологій. Свого часу, понад 120 років тому, створення нашого вишу мало на меті формування своєрідної «точки кристалізації» наукової, інженерної думки та культурного розвитку для регіону, унікального за своїми ресурсами. Це й зумовило засади діяльності «Дніпровської політехніки». Необхідність одночасного вирішення багатьох задач, що виходять далеко за межі певної галузі знань, визначає підхід до підготовки та навчання студентів і зараз. Університет надає фундаментальну підготовку, а на старших курсах — можливість акцентованого навчання, яке відповідає майбутній сфері діяльності. Тісний зв’язок «Дніпровської політехніки» з розвинутим виробництвом, який не переривався ніколи, є запорукою високої фаховості науковців і викладачів та актуальності освіти для студентів. Тому сьогоднішні тренди та вимоги, що висуваються до системи вищої освіти України, не є для нас несподіванкою. Наш принцип «Відповідність Часу!» є головним чинником досягнення результату. Бути сучасним означає постійно перебувати в пошуку. Такі наші реалії і напрями діяльності університету. 

— З чого складається стратегія розвитку університету? 

— Наші зусилля спрямовані на формування «Дніпровської політехніки» як визнаного науково-дослідницького центру, що створює інновації і розробляє перспективні технології, виконує фундаментальні та прикладні дослідження із застосуванням сучасного обладнання. Реалізація стратегії діяльності університету здійснюється відповідно до загальнодержавної концепції розвитку науково-інноваційних проєктів у вищій технічній школі. Нині мехатроніка і робототехніка, автоматизація технологічних процесів і адаптивне керування, штучний інтелект, квантові обчислення, суперкомп’ютери і пов’язані з ними технології хмарних обчислень, зберігання BIG DATA, нанотехнології, 3D-друк, накопичування та зберігання енергії, кібербезпека — це мегатренди четвертої промислової революції. Роботизоване виробництво, тотальна автоматизація та «розумні» підприємства, підвищення ефективності технологічних комплексів ведуть до переходу від бізнес-моделі «масове виробництво однакових продуктів» до бізнес-моделі «масове виробництво продуктів на замовлення (з індивідуальними характеристиками)». Виникає новий принцип енерго- і ресурсоощадності, що, відповідно, веде до мінімізації витрат енергії та ресурсів за рахунок відсутності надлишкової продукції на ринку. Новий світ дедалі більше потребує висококваліфікованих фахівців. У нашому університеті ми створюємо всі умови для їхньої якісної підготовки. Колись відомий менеджер Стів Джобс, пояснюючи, що таке інновації, наголошував: «Інновації не мають нічого спільного з тим, як багато доларів на наукові дослідження та розробки у вас є. Справа не в грошах, а йдеться про людей, які вас оточують, як вони працюють і який сенс отримують у результаті своєї роботи». Саме парадигму людиноцентричності закладено в поточну діяльність і стратегію розвитку нашого університету. Ми створюємо інноваційне середовище, що заохочує креативну молодь, зацікавлює можливостями самореалізації, умовами вільної творчості та розвитку.

«ДОЦІЛЬНЕ ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ ІННОВАЦІЙ НА КЛЮЧОВИХ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ НАПРЯМАХ» 

— З якими саме напрямами пов’язані наукові дослідження та інноваційна діяльність «Дніпровської політехніки»? 

— Університет одним із перших започаткував сучасні моделі організації наукових досліджень. Це дозволяє логічно поєднувати навчальний процес, наукові дослідження та комерціалізацію наукових результатів і технологій. Досягається досконала система адміністрування науково-дослідної діяльності, високий ступінь її організаційно-фінансового забезпечення та високорозвинена система наукових комунікацій. Ми працюємо в широкому спектрі технічних наук, що дає можливість проводити комплексні міждисциплінарні дослідження. Сьогодні вчені університету вирішують фундаментальні наукові проблеми в галузях електроенергетики, гірництва, наук про Землю, машинобудування, геомеханіки, математики, охорони здоров’я, екології, інформаційних технологій, хімії, біології, гуманітарних і суспільних наук. У цьому сенсі «Дніпровська політехніка» є унікальним центром, в якому ведуться дослідження за всіма ланками — від пошуку і розробки енергоносіїв до виробництва і розподілення електроенергії, а також супутних напрямів. Це шлях до комплексних наукових рішень з метою підвищення енергетичної незалежності України. Для відкритості та прозорості результатів наукової діяльності, а також для просування наукових інноваційних розробок на внутрішньому та зовнішньому ринках університет створив і підтримує відкриті інформаційні платформи: технологічну й інноваційну. Ми також використовуємо національну й європейську мережі трансферу технологій для розміщення інформації щодо наявних розробок університету. З метою комерціалізації розробок університет регулярно бере участь у міжнародних виставках. Співпраця з Дніпропетровською торгово-промисловою палатою сприяє формуванню й удосконаленню механізмів просування інноваційних продуктів вишу на внутрішньому і зовнішньому ринках. В університеті створено розвинуту інноваційну інфраструктуру у вигляді науково-дослідних центрів і лабораторій. Як приклад, у нас працює достатньо потужний Центр колективного користування науковим обладнанням «Інноваційна геоенергетика». Центр має унікальні лабораторії. «Дніпровська політехніка» виступає і як акселератор інновацій. Це означає, перш за все, визначення нових бізнес-ідей. Далі створюються команди, що співпрацюють у рамках наявної в університеті інноваційної інфраструктури. Вважаю, що держава повинна стимулювати попит на наукову продукцію й інновації за активною участю високотехнологічного бізнесу. Надзвичайно актуальним є створення за підтримки та дієвою участю держави інноваційного середовища в країні: центри трансферу технологій, бізнес-парки, технологічні інкубатори, фонди розвитку молодіжних стартап-проєктів. Потрібно обов’язково створювати венчурні фонди, ринок інноваційних технологій і технологічних компаній. Доцільним є державне замовлення інновацій на ключових науково-технологічних напрямах. 

Геннадій ПІВНЯК: Сьогодні одне з важливих завдань — сформувати нове покоління фахівців, націлене на генерацію та впровадження інновацій і спроможне передбачити головні тренди майбутнього розвитку національної економіки та суспільства, зберегти навколишнє середовище, зміцнити державу. За наявності інвестицій обмін цікавими практиками та ідеями прискорить трансформацію закладів освіти в новий формат активних і результативних дій. Майбутнє вищої освіти України — у співпраці та спільних діях наукового потенціалу університетів, бізнесу і влади. Виключно за цих умов університети отримають реальну автономію та необхідні ресурси, внесуть вагомі результати в розвиток інноваційної економіки, забезпечать єднання суспільства. Основними складовими діяльності університетів мають стати: генерація нових знань та інновацій, захист оригінальних досліджень і розробок, трансфер знань та технологій, активні методи навчання, університетське підприємництво. Відповідна трансформація університетів у такий статус потребує утвердження в науково-освітньому середовищі інтелектуальної свободи, міждисциплінарності дій, почуття власної гідності, цілеспрямованості діяльності. Університети поступово будуть суттєво змінюватися і стануть потрібними суспільству. Їх зростаюча енергетика дозволяє продукувати нові цінності, прогнозувати визначальний напрям розвитку країни. Суспільство відчує захищеність і готовність до складних викликів майбутнього. Такі університети завжди будуть відповідати вимогам часу, їхня діяльність стане ефективною і прогнозованою. У цьому один із стратегічних напрямів розвитку вищої освіти України 

Дослідження й інновації, як визнано, стимулюють економіку. Необхідні зміни до Закону про науку в частині інтелектуальної власності. Національна рада з питань розвитку науки і технологій повинна стати повноцінним впливовим органом, що генерує рекомендації для уряду країни. Сучасне законодавче забезпечення державно-приватного партнерства у сфері освіти та науки з перспективою залучення вітчизняного бізнесу та міжнародних проєктів має створити умови для швидкої реалізації результатів наукової діяльності. Вирішення актуальних проблем економіки стане можливим тільки завдяки позиції та досягненням освіти й науки. Такі важливі чинники впровадження новітніх технологій і виробництв дозволять сформувати національну інноваційну систему і створити реальні перспективи розвитку економіки України. 

— Чи зацікавлена сьогодні українська молодь іти в науку? 

— Як свідчить наш досвід, якщо є кооперація університетів, НАН України, високотехнологічного бізнесу, виникають сприятливі умови для інтенсивного розвитку вищої технічної освіти, залучення талановитої молоді для отримання наукових результатів. Молодь відчуває вагомі стимули і перспективи. Стають реальними чинники, що спонукають молоду людину йти в науку, а молодого вченого — працювати в наукових лабораторіях кафедр та Академії наук. Можливість виконувати дослідження на сучасному науковому обладнанні та міжнародні контакти, належні умови практичного впровадження результатів, суттєве матеріальне заохочення — все це стає досяжним для молодих учених. У цьому переконують також створення умов для вивчення іноземних мов, опанування корпоративної цифрової культури нашого університету. На державному рівні бажано розширити програми заохочення молодих науковців до цікавих досліджень й розробки технологій, їхню участь у конкурсах молодіжних стартапів. Для «Дніпровської політехніки» надзвичайно важливими є питання залучення талановитої молоді до наукової сфери. За цим напрямом ми плідно працюємо з нашим ліцеєм, Малою академією наук, студентами різних факультетів, використовуючи програми молодіжних центрів взаємодії та творчості. Залучення студентської та наукової молоді до досліджень кафедр і лабораторій за участю компаній (фірм) і Благодійного фонду підтримки молоді університету дозволяє ефективно здійснювати цільову підготовку фахівців, брати участь у різноманітних конкурсах, здійснювати стажування в зарубіжних центрах та університетах-партнерах. Молодь прагне до інновацій, і наш університет створює відповідні умови для таких проєктів. 

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА — ЯК СВОЄРІДНИЙ БІЗНЕС-АКСЕЛЕРАТОР 

— Що можна сказати про наукові досягнення вишу за останній період? 

— Незважаючи на економічні та політичні негаразди, університет протягом останніх років динамічно збільшує фінансові надходження на наукові дослідження. Причому значна їх частка — від виконання господарчих договорів із національним і закордонним бізнесом, а також проєктів міжнародної кооперації. За останні п’ять років учені університету отримали чотири Премії Президента України для молодих учених, іменну стипендію Верховної Ради України для талановитих молодих учених, грант за програмою Державного фонду фундаментальних досліджень для молодих учених і грант Президента України для молодих учених. Восьмеро науковців університету стали стипендіатами стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених. Протягом трьох років ми успішно брали участь у реалізації семи проєктів за програмою «Горизонт-2020». Це знакові здобутки університету. Спільно з партнерськими університетами створений у нас Центр колективного користування науковим обладнанням «Інноваційна геоенергетика» дозволив об’єднати науковий потенціал для вирішення проблем економіки нашого регіону й України. Лише у 2019 році університет уклав дві ліцензійні угоди із закордонними бізнесовими структурами на використання інтелектуальної власності за патентом науковців. Протягом останніх двох років ми суттєво збільшили кількість публікацій, що індексуються визнаними наукометричними базами даних (Scopus та WoS), а також значно підвищили наукову значимість надрукованих праць. Індекс Гірша на вересень 2020 р. склав hi = 27. Така динаміка у цій сфері найвища. Університет став єдиним в Україні закладом, який має два наукові видання у другому квартилі Q2, що індексуються наукометричною базою даних Scopus. 

— Зрозуміло, що сьогодні в університеті мають бути своєрідні бізнес-центри науки й освіти... 

— Так, це необхідно. У нас діють відповідні центри. Умови для комерціалізації наукових розробок в університеті створює науково-дослідна частина як своєрідний бізнес-акселератор. Цей структурний підрозділ поєднує в собі основну координаційну функцію щодо пошуку програм на фінансування, отримує нагальну інформацію щодо проблем від національного та міжнародного бізнесу, надає відповідні консультації. Також тут проводиться супровід наявних проєктів і дослідницьких робіт. За напрямом бізнес-освіти науковців і талановитих студентів в університеті працюють: Центр розвитку підприємництва «Бізнес-інкубатор», Навчально-науковий центр маркетингових технологій, Стартап-школа «Dnipro Sikorsky Challenge», вісім молодіжних коворкінг-центрів взаємодії та творчості. Їхня діяльність спрямована на формування сприятливого середовища для створення й реалізації проєктів і науково-технічних розробок студентів та співробітників університету. Під егідою та за участю «Бізнес-інкубатора» реалізовано програми постійної стартап-школи у співробітництві з Інноваційною екосистемою Sicorsky Challenge НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»; «Студентська академічна інкубаційна програма YEP DP» — спільний проєкт університету і ГО «Платформа інноваційного партнерства», спрямований на створення мережі студентських академічних бізнес-інкубаторів. Особливо цікава багаторічна співпраця університету з компанією Interpipe — потужний проєкт Interpipe Mechatronic Lab. Він зацікавив талановитих школярів і студентів закладів професійно-технічної освіти щодо комплексу освітньо-тренувальних заходів із мехатроніки. 

ОТРИМАЛИ НИЗКУ ВАЖЛИВИХ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РЕЗУЛЬТАТІВ У ГАЛУЗІ ЕНЕРГЕТИКИ

— Ви можете розповісти про впровадження розробок, що важливі для бізнесу? 

— Університет підтримує чинними понад 300 патентів. Важливим напрямом розвитку інноваційно-інвестиційної політики у сфері інтелектуальної власності стала інтеграція в міжнародний та європейський інтелектуальний простір. Комерціалізація результатів наукової роботи проводиться в рамках підписаних корпоративних угод з високотехнологічним бізнесом. Основними партнерами є компанія ДТЕК, ДП «КБ «Південне», НВО «Павлоградський хімічний завод», ПрАТ «Полтавський ГЗК» та інші національні та міжнародні компанії (фірми). 3а останні п’ять років науковці університету отримали низку важливих для економіки країни результатів у галузі електроенергетики. Одним із них є створення універсальної розробки з гібридизації вітчизняного бюджетного автомобіля, яку можна використати для переобладнання легкового автомобіля середнього класу в гібридний електричний транспортний засіб. Розробка може бути застосована в умовах малого приватного автотранспортного підприємства. За результатами дослідження створено та випробувано експериментальний дослідно-промисловий зразок. Як приклад високих технологій, вчені університету мають низку досягнень у галузі технологій газифікації. У результаті проведених досліджень обґрунтовано технічні та технологічні параметри енергохімічного комплексу на базі свердловинної підземної газифікації вугілля. Технологія не має аналогів у світі та дозволяє розробляти вугільні пласти, видобуток яких способом шахтної розробки є нерентабельним. Проведено низку важливих досліджень у галузі видобування газогідратів як альтернативного виду палива для економіки країни. Вченими розроблено методи та технології видобутку газу з природних газогідратів. Створено технологічну схему інтенсифікації процесів формування газових гідратів із вмістом вуглеводнів до 90—96%. Проведено низку важливих досліджень у галузі створення і застосування теплонасосів. Розроблено технології та системи перетворення й використання нетрадиційних джерел енергії в ЖКГ. Вченими університету спільно з компанією «ДТЕК ЕНЕРГО» створено унікальну технологію розробки вугільних родовищ із переходом високоамплітудних геологічних порушень. Вперше у світі здійснено перехід такого скиду з амплітудою майже 300 м. Це дозволило додатково розкрити 50 мільйонів тонн вугілля, на 15 років подовжити термін роботи шахти, зберегти тисячі робочих місць (економічний ефект — понад 9 млрд грн.). Вченими університету запропоновано також технологію утилізації різногенезисних (у т.ч. медичних) відходів. Дослідна установка дозволяє забезпечити комплексну утилізацію вуглецевмісних матеріалів у режимі керованого процесу термічної деструкції у замкненому екологічно безпечному циклі. 

«ПЕРЕХІД НА ОНЛАЙН-ОСВІТУ ВИКЛИКАЄ ЦІЛУ НИЗКУ ЗАПИТАНЬ» 

— Освітня сфера України потребує великої уваги. Яким чином університет розвиває сучасні освітні програми? 

— Сучасні умови дозволяють швидко отримати будь-яку технологію. Але для використання технологій, їх масового впровадження потрібні фахівці. «Дніпровська політехніка» здійснює підготовку саме таких фахівців, які здатні до використання нових технологій. Технології — це ще не все. Головне — сформувати середовище, в якому розкриватимуться здібності студентів у процесі неформального спілкування з викладачами та роботодавцями. Умовами створення середовища є коворкінг-центри, які існують у «Дніпровській політехніці». Ключова умова — мінімальні обмеження в творчості, отримання досвіду з формування власних бізнес-проєктів і пропозицій, їх захист перед інвесторами. Є ще один фактор. Мова йде про фаховість викладачів. Студенту потрібні постійний супровід і допомога під час вибору власної освітньої траєкторії. Таку допомогу природно надає викладач. Він повинен мати авторитет у молоді, що здобувається лише високою компетентністю. Освітній процес є неперервним і міжгалузевим, що потребує особливих умов для його реалізації у відповідності до високих стандартів якості. Сьогодні є багато прикладів, коли університети отримують обладнання за рахунок грантової підтримки й інвесторів. «Дніпровська політехніка» також є успішною на цьому шляху. Практично на кожній кафедрі створено сучасні лабораторії за рахунок впровадження системи дуальної освіти. Результативно діють центри спільного користування обладнанням, які мають достатньо потужні ресурси. Фаховий розвиток потребує інвестування, що, до речі, досить швидко повертається. Головна цінність університету — це науковці, викладачі, методисти, лаборанти, які об’єднані однією метою, — високоякісною підготовкою фахівців, здатних генерувати нові знання та технології. Але перехід на онлайн-освіту викликає цілу низку запитань: розрахунок навчального навантаження, проведення семестрового контролю, атестації та онлайн-конференцій, ідентифікація студента, консультації психолога, підвищення кваліфікації й таке інше. Безумовно, університет опрацьовує ці чинники нової організації та концентрує ресурси для відповідної оплати праці. Слід зазначити, що університет запроваджує сучасні інформаційно-комунікаційні технології понад 20 років. Без цифрового сприйняття навколишнього середовища зацікавити та мотивувати студента практично неможливо. Досвід запровадження цифрової культури в «Дніпровській політехніці» дозволив забезпечити освітній процес під час заходів проти поширення коронавірусу COVID-19. 

«РЕФОРМИ В ОСВІТІ СТАНУТЬ РЕАЛЬНИМИ, КОЛИ ЗАПРАЦЮЮТЬ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІДПОВІДНИХ ВИРОБНИЦТВ» 

— Якими ви бачите в цілому перспективи розвитку вищої освіти в Україні? 

— Без автономії університетів, яка поєднана з державною підтримкою, не може відбуватися інноваційний розвиток вишів. Університет має розглядатися як центр об’єднання професіоналів сучасного рівня, які впливають на процеси формування майбутнього країни шляхом підготовки фахівців, здатних створювати нові знання, технології та матеріали, необхідні для життєздатності суспільства і забезпечення високого рівня життя. Бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, їх вплив на повсякденне життя швидко змінюють вимоги до надання освітніх послуг. Фактори, що ускладнюють розвиток університетів країни, висвітлювались у попередньому інтерв’ю вашій газеті. За цей час практично змін на краще не помітно. Виважене рішення Президента України, прийняте у червні цього року щодо перспектив розвитку вищої освіти, створить умови для реальних реформ в освіті та науковій сфері. Реформи в освіті стануть реальними, коли запрацюють нові технології відповідних виробництв. Такі технології з’являються разом із потребою висококваліфікованих працівників як усвідомлення суспільством цінності знань і кваліфікацій. Наукові дослідження й інновації, що генеруються в університетах, спільно з бізнесом стимулюють розвиток економіки. Тому будуть успішними ті університети, які передають молоді сучасні знання і належну практичну підготовку. Сучасний рівень розвитку країни визначається, як відомо, наукоємністю економіки — створюваних товарів і послуг. Високі результати в економіці досягаються відповідним людським капіталом. Наш досвід засвідчує: фахівці повинні мати необхідну фізико-математичну й інженерну підготовку, а з урахуванням стрімкого впровадження та розвитку наукоємних технологій четвертої промислової революції й її ризиків — належну гуманітарну підготовку. За умови, коли національна економіка буде переважно розвиватися за рахунок високотехнологічних виробництв, державна політика у сфері підготовки кадрів має враховувати першочергові потреби базових галузей країни. Підвищення престижності технічної освіти має бути забезпечено як умовами праці, так і на законодавчому рівні. Це передбачає також посилену природничу підготовку випускників загальноосвітньої школи (ліцею), яка сьогодні, на жаль, недостатня. Державне замовлення на підготовку фахівців у закладах вищої освіти за участю високотехнологічного бізнесу потрібно зберегти. В його розподілі мають брати участь провідні університети, відповідальні за якість освіти. Це дозволить досягти сучасного рівня розвитку економіки і суспільства. Сьогодні одне з важливих завдань — сформувати нове покоління фахівців, націлене на генерацію та впровадження інновацій і спроможне передбачити головні тренди майбутнього розвитку національної економіки та суспільства, зберегти навколишнє середовище, зміцнити державу. За наявності інвестицій обмін цікавими практиками та ідеями прискорить трансформацію закладів освіти в новий формат активних і результативних дій. Майбутнє вищої освіти України — у співпраці та спільних діях наукового потенціалу університетів, бізнесу і влади. Виключно за цих умов університети отримають реальну автономію та необхідні ресурси, внесуть вагомі результати в розвиток інноваційної економіки, забезпечать єднання суспільства. Основними складовими діяльності університетів мають стати: генерація нових знань та інновацій, захист оригінальних досліджень і розробок, трансфер знань та технологій, активні методи навчання, університетське підприємництво. Відповідна трансформація університетів у такий статус потребує утвердження в науково-освітньому середовищі інтелектуальної свободи, міждисциплінарності дій, почуття власної гідності, цілеспрямованості діяльності. Університети поступово будуть суттєво змінюватися і стануть потрібними суспільству. Їх зростаюча енергетика дозволяє продукувати нові цінності, прогнозувати визначальний напрям розвитку країни. Суспільство відчує захищеність і готовність до складних викликів майбутнього. Такі університети завжди будуть відповідати вимогам часу, їхня діяльність стане ефективною і прогнозованою. У цьому один із стратегічних напрямів розвитку вищої освіти України. 

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпро 



До списку

© 2006-2020 Інформація про сайт