Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
17.05.2019

Моя доля - університет

Жіноча рада нашого університету до 120-річчя НТУ «Дніпровська політехніка» запропонувала рубрику, присвячену нашим колегам-жінкам «Доля університету в долях наших жінок»

Вірна рідній кафедрі

ХАЯНОК ТАМАРА ПЕТРІВНА, завідувач лабораторією кафедри підземної розробки родовищ розповіла:
«Працюю в університеті 57-й рік! А починалося все так.

Після закінчення середньої школи 16-річним дівчиськом приїхала вступати до Дніпропетровського державного університету (сьогодні - Дніпровський національний університет ім. О.Гончара) - не пройшла за конкурсом. Додому не повернулася, а пішла вчитися на державні курси стенографії та машинопису. Ще не закінчила перший рік навчання, а викладач курсів запропонувала роботу секретаря в кулінарному училищі.
Та, як кажуть, від долі не втечеш. онука і дочка шахтаря, яка народилася і виросла в шахтарському селищі Новоекономічне (надалі - Димитров і Мирноград) Донецької області, абсолютно випадково потрапляю в гірничий інститут. Після співбесіди начальник НДЧ Ростислав Якович Самарський запропонував роботу лаборанта.

1963 рік
Отже, з 8-го жовтня 1962 роки я - співробітник Дніпропетровського гірничого інституту. Ректором тоді був П.Г. Нестеренко. У 1964/1965 навчальному році відбулася моє відрядження до Красноармійського філіалу ДГІ. Після повернення мене перевели працювати з апарату НДЧ в лабораторію механізованих кріплень і виїмкових комплексів при кафедрі підземної розробки родовищ. І з 1965 року я вірна рідній кафедрі та гірничому факультету (з шахтарських генами не посперечаєшся).
Працювала лаборантом і старшим лаборантом за науково-дослідними темами, а після закінчення заочного факультету ДГІ, коли отримала спеціальність гірничого інженера-економіста, - інженером всіх категорій.
Працювала під керівництвом таких корифеїв науки і освіти, як: Я.Е. Некрасовський, А.І. Зільберман, І.А. Кияшко, О.В. Дзвонів. За родом діяльності їздила у відрядження, бо колектив лабораторії займався розробкою, вдосконаленням та впровадженням кріплення «Дніпро» для крутих пластів шахт Центрального району Донбасу. Не один раз спускалася в шахту. Обробляла і робила кореляційний аналіз зібраних даних.

1972 рік (кафедра ПРМ - зліва направо)
1-й ряд: доц. А.В. Бєлосвєтов, доц. В.Н. Кухарев, проф. А.А. Зільберман, зав. каф. І.А. Кияшко, проф. Я.М. Некрасовський, проф. А.В. Савостьянов, доц. Г.П. Федоров.
2-й ряд: доц. Н.Ф. Панасенко, доц. І.Ф. Піскунова, асп. Дзвонів, Т.П. Хаянок, В.В. Хмарський, ст. лаб. К.Г. Кудряшова, доц. Г.Д. Темченко, ст. лаб. Е.Т. Баркова, с.н.с. П.В. Швидько, доц. О.В. Дзвонів, Г.П. Халюзов, доц. Н.П. Овчинников.
3-й рад: н.с. В.І. Мелещенко, н.с. С.Я. Кушнір, н.с. В.В. Шароварів, н.с. В.І. Овчаренко, н.с. А.Х. Філіппский, доц. В.В. Харченко, ст.н.с. А.О. Гадло, н.с. В.І. Овчаренко, проф. В.С. Р ахутін, н.с. І.Л. Натерзон.

Співробітники лабораторії вміли не тільки ударно трудитися, а й колективно відпочивати сім'ями. Дружини наших керівників теж брали активну участь у всіх урочистих заходах: захист дисертацій, весілля, новосілля, святкові мітинги, культпоходи в театр і на концерти, виїзди на природу. Ставилися до всіх по-доброму, без пихатості й зарозумілості. Крім трудової діяльності займалася громадською роботою.

1 травня 1975 роки (зліва направо):
доц. В.В. Хмарський, проф. Н.М. Табаченко, Т.П. Хаянок, проф. О.В. Дзвонів, доц. Харченко В.В.

Лютий 1988 року
Багато років була відповідальною на факультеті за організацію і забезпечення допомоги підшефному колгоспу (поїздки співробітників на сільгоспроботи). По лінії профкому - дитячий сектор: лікувальні путівки, новорічні подарунки, житлово-побутова комісія (особливо у студентському житті в гуртожитку № 2), Червоний Хрест, Фонд Миру, сандружина, щорічна передплатна компанія на газети і журнали, громадський платник, агітатор на виборах і т.д. Та хіба все згадаєш ...
За трудові заслуги неодноразово нагороджена почесними грамотами: Дніпропетровського обласного комітету захисту миру (Фонд Миру), ректорату, профкому, Міністерства освіти України, а також мала безліч подяк від ректора Г.Г. Півняка за вагомий особистий творчий внесок в розвиток і зміцнення авторитету вітчизняної науки і освіти в нашому університеті.


18 червня 2010 року - 110 років кафедрі ПРМ.
Ректор Г.Г. Півняк вручає чергову Подяку

У 1985 році отримала медаль «Ветеран праці» Союзного значення «за багаторічну сумлінну працю». Рішенням Вченої Ради Державний ВНЗ «Національний гірничий університет» від 12 жовтня 2012 нагороджена медаллю «За відданість університету» і від 16 березня 2017 року - срібною медаллю «За високі досягнення та сприяння розвитку університету».
Активне трудове і суспільне життя не завадило виростити, виховати і вивчити сина. Тепер у мене ще і двоє онуків.

Сьогодні непрості часи: на моїй малій батьківщині йдуть бойові дії. На Донбасі в батьківському домі живе сестра-інвалід. Інша сестра живе в РФ. Ось - два полюси ...
А життя триває ... Більше піввіку віддано молоді. Сьогодні працюю у молодіючому колективі кафедри ПРР під керівництвом професора В.І. Бондаренка, як і раніше, спілкуюсь зі студентами. Серед молодих людей і я душею молода!». 


Матеріал організовано жіночою радою
НТУ «Дніпровська політехніка»

До списку

© 2006-2021 Інформація про сайт