Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
03.05.2018

Український Аристотель

У студентській читальній залі ім. М. Я Біліченка (кім. 1/3) відбулась науково-популярна лекція «Іван Франко «Український Аристотель» за участю кандидата філологічних наук, представника культурної асоціації «Новий Акрополь» Ольги Косянчук . «Новий Акрополь» — це філософська і культурна організація, мета якої – відродження філософії як дієвої сили оновлення людини і суспільства.

На сучасному етапі розвитку нашої країни як незалежної, сильної держави, є дуже важливим формування національної свідомості у широких верств населення, перетворення населення у націю, з усвідомленням свого героїчного минулого і почуттям патріотизму в серці. Знання, яке не спирається на ідеї минулого, яке не має зв`язку зі своїми витоками, позбавлене основ та глибинної суті. Тому опанування культурним надбанням нашого народу має важливе значення для духовної і соціальної розбудови України. Надзвичайно актуальним є вивчення ролі титанів духу української нації — таких, як Іван Якович Франко та їхнього вкладу у розвиток її ідентичності, в формування національної інтелектуальної еліти. Але чому постать саме Івана Франка відіграла таку велику роль у національному відродженні України? З таким риторичним питанням на початку лекції звернулася пані Ольга до студентства, яке зібралося в читальній залі бібліотеки. Лектор дуже вміло, ненав`язливо запрошувала слухачів до спільної розмови, задаючи, начебто прості питання і студенти, самі того не помічаючи, доволі швидко опанувавши свою першу зніяковілість, таки долучилися до діалогу.

З найдавніших часів проблемами теорії держави займалися не тільки правники, але й письменники-філософи. Видатними постатями в історії світової інтелектуальної традиції були перші теоретики держави Платон і Арістотель, Н. Макіавеллі, Г. Гроцій , Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, І. Кант, Г. В. Ф. Геґель та ін. Незважаючи на відсутність правової освіти, вони на високому рівні творили вчення про державу. І . Франко теж не був юристом, проте, його енциклопедичні знання сприяли формуванню власної чіткої системи поглядів на державно-правові явища. Ідеї, які він висловив понад сто років тому, мають не лише історико-пізнавальний інтерес, а й залишаються сьогодні багато в чому цікавими та актуальними. Попри те, що соціологічні, політичні, економічні, історичні, філософські та державно-правові погляди І. Франка були об’єктом дослідження багатьох учених, їх все ще недостатньо вивчили юристи.
Сучасники називали Франка «Академією в одній особі». Його характеризували як енциклопедично освічену надзвичайно обдаровану людину. Сфера його інтересів була досить різноманітна: філософія, культурологія, історіософія, етнографія, фольклористика, природничі науки, твори європейських класиків та інші.
Творчою діяльністю Івана Франка — письменника, мислителя, вченого — зроблено титанічний, як для однієї людини, внесок у духовну культуру, що далеко виходить за межі, виключно культурно-національні. Найавторитетніші вчені України й зарубіжжя не раз порівнювали українського титана, людину енциклопедичних знань та універсальних зацікавлень із відомими діячами епохи Відродження. Вражаючим є коло тих ділянок гуманітарної діяльності, на яких Франко не просто працював, а залишив вагомий здобуток: від письменства до історії, економіки, філософії, від фольклору й етнології до проблем мовознавства, а навіть і окремих аспектів природознавства.
«Сорок літ невсипучої, вичерпуючої, всесторонньої праці, яку при інших обставинах робить цілий гурт людей…» — розмірковував з приводу Франкової діяльності М. Євшан, один із представників української інтелігенції у 1913 році. Мислитель із феноменальним самоусвідомленням, Франко більше, ніж будь-хто інший з українських діячів XIX-XX ст. відчував та мислив себе носієм національних духовних рис, невід`ємною часткою великого народного цілого.
Важко переоцінити, яка величезна частка теперішнього нашого національного світогляду, нашої національно культури і сили прийшла до нас від цієї людини. Його праця була працею справжнього Каменяра — не тільки такого, що пробиває величезну скелю, щоб вийти на власний шлях, але і такого, що лупає каміння на дорозі, по якій мусять пройти мільйони ніг, що до цього в`язли в болоті.
Іван Франко назавжди вписав своє ім`я в історію рідного краю золотими літерами, ставши унікальним мислителем, митцем, вченим і публіцистом України.
Незвичайною вийшла ця лекція. Цікавою та пізнавальною виявилася й тема — формування національної свідомості у широких верств населення, перетворення населення у націю, з усвідомленням свого героїчного минулого і почуттям патріотизму в серці. Спроможні будемо ми дати відповідь, принаймні, самим собі — а чи готові ми до того «великого» перетворення — населення у націю? Є над чим поміркувати…


Відділ громадської інформації НТБ 
НТУ «Дніпровська політехніка»

До списку

© 2006-2021 Інформація про сайт