Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
15.01.2018

НТУ «Дніпровська політехніка»: нові реалії – нові перспективи

Слово випускникам

На думку нашої випускниці Вікторії Какубави, перейменування Національного гірничого університету в НТУ «Дніпровська  політехніка» – це новий прогресивний крок на сучасному етапі діяльності найстарішого навчального закладу.

 b2dd4fe4be4f156dc2b178b87f6d40f5.jpg

      Понад століття не потребував доведення факт ­­­– бути випускником НГУ престижно.  Але це не тільки статус. Між випускниками гірничого існує негласне братство. Коли, знайомлячись з новою людиною, чуєте, що вона закінчила НГУ, – зрозуміло без слів: між вами буде особлива дружба і взаємодопомога.
      Здається, це було зовсім недавно, а пролетіло вже 10 років. Тоді ще студенткою першого курсу спеціальності комп'ютерний еколого-економічний моніторинг Національного гірничого університету, я вступила  тут же ще й на заочне відділення юридичного факультету. Сьогодні можу стверджувати, що знання, отримані в НГУ,  дозволили з легкістю вступити на п'ятий курс до лідируючого в Україні правового ВНЗ – Харківської Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. А через п'ять років на основі диплома бакалавра НГУ вступити до Дніпропетровського Національного університету ім. О.Гончара на п'ятий курс за фахом психологія.

      Зазначу, що Реформа вищої освіти в Україні дозволила вступати на напрям підготовки «магістр» з дипломами бакалаврів інших спеціальностей. Тобто без профільної чотирирічної підготовки за фахом психологія, лише завдяки навичкам, набутим в НГУ, мені вдалося освоїти великий масив знань за короткий період часу, і вступити на конкурсній основі нарівні зі студентами-психологами.
 
       Але найголовніше не в цьому. Універсальна спрямованість НГУ допомогла мені стати ще й професійним журналістом, ким я зараз і працюю. Як  не дивно, але цьому я вчилася в Національному гірничому університеті. На першому курсі була створена газета геологорозвідувального факультету. Наш тодішній декан ГРФ Юрій Іванович Антонов підтримав і всіляко допомагав ініціативним студентам. А на другому – я стала редактором студентської університетської газети «Студент». Це були дитячі пошуки професії, ми тоді не знали, як правильно і що треба. Проводили анкетування серед студентів, які новини їм цікаві і писали про них, про поточні події, а також придумували всілякі конкурси та розіграші. З однокурсницями Анною Гутор і Юлією Розкокохою під керівництвом головного редактора газети «Вісник» Надії Гринько чотири роки ми вчилися журналістиці. Надія Іллівна, як і професор Віктор Пушкін, були для нас хресними батьками в цій професії. До того ж, ми навчилися створювати студентські відеоновини. У цьому нам допомагав керівник відеостудії «Юність» при НГУ Анатолій Калуцький.  А всі наші починання цілком і повністю підтримував ректор Геннадій Григорович Півняк.

       Університет давав нам можливість як активним студкорам брати участь у багатьох освітніх програмах з журналістики. Завдяки директору Інституту гуманітарних проблем Віктору Юхимовичу Пушкіну ми мали можливість протягом двох років проходити навчальні програми і стажуватися в літній школі журналістики у всеукраїнській газеті «День». Окрема подяка головному редактору газети Ларисі Олексіївні Івшиній, яка навчила стандартам якісної журналістики і для якої людина і її доля вище сенсацій і рейтингів.
       Нехай пробачать мене викладачі нашої кафедри Геоінформаційних технологій, що не працюю за фахом інженер-програміст. Але їхні уроки мені стали в нагоді, я їх  добре пам'ятаю. Борис Сергійович Бусигін  навчив мене мислити і орієнтуватися в протоках складних завдань. Людмила Віссаріонівна Саричева – освоювати 3D простір, накладаючи шари інформації та отримуючи єдину картину. Сергій Леонідович Нікулін переконав нас у тому, що немає нерозв'язаних проблем - є неправильно побудований алгоритм.

       Дуже довго можна перераховувати імена людей, які вклали свою цеглинку в будівництво моєї особистості. Хочу сказати велике спасибі всьому професорсько-викладацькому складу нашого університету. А ще подякувати своїм батькам за те, що допомогли визначитися з вибором ВНЗ.
      Національний гірничий університет перейменовано в Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». І це, за словами мудрого й сучасного  ректора Геннадія Григоровича Півняка, дасть студентам ще більше найрізноманітніших освітніх можливостей на вітчизняному і міжнародному просторі. Бажаю улюбленому університету в новому статусі рости і процвітати!

З любов'ю Вікторія Какубава,
випускниця НГУ 2008 р., керівник медіа-департаменту
Інформаційної агенції "МІСТ-ДНІПРО"


До списку

© 2006-2021 Інформація про сайт