Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
21.02.2017

Відзначаємо Міжнародний день рідної мови

На відзначення Міжнародного дня рідної мови в Національному гірничому університеті відбулося засідання круглого столу «Мова і культура», організований Центром культури української мови імені Олеся Гончара.

У заході взяли участь: Ірина Цюп’як, директор Центру культури української мови імені Олеся Гончара, Лариса Омельченко, завідувач історико-краєзнавчого музею ім. О.Коваля м. Підгороднє, Світлана Мартинова, старший науковий співробітник музею «Літературне Придніпров’я», творчий колектив Центру: доцент Наталя Слобода, старший викладач Наталя Костюк, викладач Олена Чумак, професор Світлана Ігнатьєва, письменниця Леся Степовичка, студенти.


Вітальне слово-привітання ректора університету академіка НАН України Г.Г.Півняка з нагоди Міжнародного дня рідної мови зачитала Світлана Ігнатьєва – координатор роботи Центру культури української мови імені Олеся Гончара. Вона наголосила на особливому значенні української мови для інтелектуального зростання нації на сучасному етапі й закликала усіх нас вивчати рідну мову, плекати її й розширювати сферу функціонування.
Наталя Костюк зазначила про важливе місце у сучасній мовній ситуації статті-лекції Ліни Костенко «Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала», прочитаній в Національному університеті «Київо-Могилянська академія». Зокрема, на думку Ліни Костенко, «ефективнним є не те, що заперечує, а те, що утверджує своє». 
Студентка групи ФЛ-14-2 Вероніка Каракай порівняла мову з рідною матір’ю, бо вона така ж гарна і важлива в житті кожного з нас. А ще так само, як жінка, мова не можлива без розвитку, дослідження і подальшого вивчення. А це залежить від кожного з нас.
 
Власний вірш до Дня рідної мови написала студентка-економістка Аліна Кушнір. 

«Це Україна, і ми українці,
Живемо на рідній землі.
Країна в біді, - ми її оборонці
Не залищаймося ми в стороні!
Будь патріотом, люби Україну,
Щирим в думках своїх стань.
Не забувай мову свою ти єдину
Та історії нашої гіркую печаль…
Будь патріотом не на словах.
Люби свою землю й батьків.
Патріот - це не той, хто весь в прапорах,
А той, хто після себе залишить слід!»

Наталя Слобода зазначила, що чистота мови, розвиток її можливостей пов'язаний з обмеженням впливу на неї іншомовних запозичень. І сьогодні це явище особливо важливе для бізнесової сфери та інтернету. Вживання англіцизмів сприймається як данина моді, але ми можемо більшою мірою користуватися саме словами українського походження. 
Реґіна Івченко наголосила на вживанні іншомовних слів у французькій мові та пильній увазі французів до своєї мови.


Питанням захисту української мови присвятила свій виступ Ірина Цюп’як, Вона наголосила на тому, що нові умови життя країни потребують нових засобів захисту мови, сьогодні нам потрібні нові підручники, навчальні посібники, програми та ігри для дітей. Тільки так ми зможемо подолати проблему безпеки української мови.

Пані Леся Степовичка представила літературну новинку нашого випускника Віктора Веретенникова – кінороман «Зіткнення». Також доповіла присутнім про свою активну участь в літературних вечорах, про вшанування всесвітньо відомого лексикографа Святослава Караванського у Києві та Одесі, а також про інтелектуальний подарунок дніпрянам – творчий вечір «Єгипетськими стежками Дмитра Яворницького». Вона зауважила, що в працях, написаних українськими мовознавцями в різні часи, є багато актуальних ідей, концепцій і думок. Водночас, потрібно більше дбати й про збереження спадщини науковців та письменників – наших сучасників.

Лариса Омельченко познайомила нас зі своїм новим оповіданням «Баба-Тоня – волонтерка». Це оповідання викликало жваве обговорення серед присутніх. 
Вона зосередила увагу на необхідності вивчення і популяризації української книжки, її авторів. Адже саме таких досліджень у вітчизняному літературознавстві бракує.
Олена Чумак нагадала присутнім про 10 заповідей свідомого громадянина, сформульованих Іваном Огієнком.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що термінового вирішення потребують розвиток наукової української мови (у т.ч. термінологія), правопис, популяризація української мови в науково-популярній літературі тощо. Першочерговим завдання у вивченні мови є розбудова українського віртуального інформаційного простору, зокрема україномовні електронні інформаційні ресурси, які сьогодні набувають все більшого значення.
 
Учасники заходу мали змогу переглянути книжкову виставку «Мова – душа народу».


Фото відеостудії «Юність»
ІАЦ НГУ

До списку

© 2006-2021 Інформація про сайт