Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
15.11.2016

Світлий спогад про світлу людину – Олександру Сову


Свічка пам’яті 

15 жовтня У Центрі культури української мови імені Олеся Гончара відзначено роковини від дня смерті Олександри Терентіївни Сови – старшої сестри великого українського класика Олеся Гончара.
 




Стіни Центру культури української мови імені Олеся Гончара осяяла запалена студентами Національного гірничого університету свічка пам’яті. «Ця свічка – це пам'ять про справжню праведницю, людину, якою пишався брат і якою пишаємося ми, прийдешні»,– зауважила старший викладач Наталя Костюк. Відома письменниця Леся Степовичка сьогодні поклала квіти на могилу Олександри Сови та поділилася своїми спогадами про теплі зустрічі з сестрою Олеся Гончара.
 Олександра Терентіївна була бажаною гостею у Центрі культури української мови.



 
Протягом всього свого життя ця Праведниця дбайливо зберігала пам’ять про свого відомого брата, зберігала особисті речі, книги, листівки, пов’язані з діяльністю письменника зі світовим ім’ям. Ця жінка була старшою за свого брата Олеся Гончара на чотири роки і пережила його на 20 років.

Світлана Ігнатьєва – науковий координатор Центру культури української мови зауважила про те, що хоч Олександра Терентіївна жодного дня не сиділа за партою, однак і по смерті відкриває усім нам істини – прості й високі. Істини терпимості, прощення, реального життєвого гуманізму.
 
Олесь Гончар у фронтовому щоденнику й на схилі віку, згадуючи всі жахи війни, писав, що залишився живим лише тому, що за нього хтось щиро молився. Це були полтавська бабуся та сестра Шура. Вони прагнули замінити йому маму, а в далекому військовому поході спогад про них “переливався в таку гарячу, таку одержиму любов до України”.

Олександра Терентіївна прожила довге, щасливе в праці, любові й шанобі до людей життя. Вона залюбки ділилася з усіма нами своєю доброю, світлою, життєдайною енергією й мудрістю, яка й сьогодні здатна зцілювати тіла й душі.
 
Саме сьогодні в Національному гірничому університеті горіла свіча пам’яті про Олександру Терентіївну Сову, а студенти та викладачі слухали історію життя цієї простої, але надзвичайної жінки, великого друга НГУ. 


ІАЦ НГУ

До списку

© 2006-2021 Інформація про сайт