Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
17.10.2016

НАШІ ЛЮДИ УСЮДИ

Свято Покрови Божої Матері та День захисника Вітчизни пройшли у Дніпрі яскраво й небуденно. Розповім про те, що бачила сама, і в чому узяла участь. О 8:00 невеликий гурт активістів Національного гірничого університету, які у вихідний день представляли студентство, викладацький склад, бійців-учасників АТО, гуманітаріїв, адміністрацію - під звуки державного гімну та гімну НГУ урочисто підняли два прапори на флагштоках НГУ. Виступив учасник бойових дій в зоні АТО, співробітник НГУ Дмитро Кошка. Приємна несподіванка, пан Дмитро вперше говорив українською мовою, і навіть без будь-якого акценту! Я висловила йому свій захват, мовляв, коли встиг вивчити, адже ще недавно цього не було. Відповів з усмішкою: "Я побував у Карпатах, і звідти привіз цей "сувенір". Браво! Привітальне слово промовили проректор НГУ Юрій Хоменко, від студради виступила Валерія, від кафедри військової підготовки – полковник М.П.Кондратюк. Я прочитала власні вірші. Було прийнято рішення започаткувати цю традицію підняття прапора під звуки державного гімну на початку кожного робочого тижня та на всі державні і вишівські свята. Розробляється план роботи започаткованого нині Військово-патріотичного клубу НГУ. Ми будемо збиратися щотижня у четвер о 16:00 в приміщенні Історичного музею НГУ. Запрошуємо усіх небайдужих!

 









О 10:00 відбулася урочиста хода бійців-захисників України, та всіх бажаючих від будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації проспектом Дмитра Яворницького до Історичного музею та музею АТО, де відбулося привітання героїв дня. 

А в центрі міста на головній сцені свята в цей час вже "розігрівалися", готувалися до вечірніх виступів легендарні вокальні гурти "Гайдамаки" (Київ) та "Вертеп" (Дніпро). 


Під час офіційних урочистостей, які вели фронтмен "Вертепу" Тимофій Хом’як та дівчина Марина. Комбат батальйону "Дніпро" у 2014 році, нині народний депутат України Юрій Береза, нагороджував бійців полку "Дніпро-1" та поліціянтів медаллю "За захист Дніпропетровщини від сепаратизму" та Подяками. Сонечко вперше за три доби виглянуло з-за хмар, коли наше знаменне свято благословило духовенство. Лунали задушевні українські пісні, іскрометні танці у виконанні різних колективів. На честь свята я прочитала свої вірші "Смерть - російська рулетка" й "Чи хочуть москалі війни". 


На площі Героїв Небесної сотні (колишня ім. Леніна) панувала святкова піднесена атмосфера. Нагороджені бійці та гості свята фотографувалися, бажаючі могли зазирнути до польової кухні, звідки потягло смачним димком, і де всіх пригощали бойовою кашею. Малі хлопчаки охоче видиралися на бронетранспортери, розглядали експонати на виставці військової зброї. 


Свято - це завжди спілкування з друзями. На площі я зустріла деяких бійців "Дніпра-1", яким викладала українську мову у Військовій школі (решта, і їх більшість - нині на Донбасі, захищають мир і спокій наших осель і душ). Зустріла свого доброго друга й колегу, воїна АТО, інструктора бойових мистецтв Давіда Джіджелава, з яким разом працювали у Військовій школі, також волонтерку з нашого НГУ Наталю Горошко, та інших славних людей. 

  
Отримала напутнє слово і особисте благословення Владики Сімеона. Таким я побачила свято Покрови 14 жовтня, і душа моя переповнилася радістю від усього побаченого і почутого. Ще раз – зі святом вас, друзі! І – слава Україні!

Леся СТЕПОВИЧКА

Фото автора, Валерії Соболенко, Віктора Качанова


До списку

© 2006-2021 Інформація про сайт