Програма розвитку університету на період до 2010 р.

Вступ

Програму розвитку Національного гірничого університету на період 2003-2010 роки розроблено відповідно до Указу Президента України від 22 липня 2000 року № 909/2000 "Питання Національної гірничої академії України", Законів України "Про освіту" та "Про вищу освіту", Національної доктрини розвитку освіти України.

Мета Програми — забезпечення подальшого інноваційного розвитку Національного гірничого університету, підвищення якості освіти, інтеграції вузу до світового освітньо-наукового простору, високого рівня соціального захисту працівників та студентів, демократизації усіх сфер діяльності.

Діяльність гірничого університету буде спрямовуватися на підготовку інженерних і наукових кадрів усіх освітніх рівнів, зміцнення науково-педагогічного потенціалу, широке використання новітніх технологій у навчальному процесі, гуманітаризацію освіти та виховання молоді, інформатизацію науково-освітніх програм, розвиток наукової та міжнародної діяльності, зростання матеріальної бази навчального закладу.

Головне завдання — досягнення найвищого рівня підготовки фахівців з наукоємних спеціальностей, який відповідає потребам держави у ринкових умовах і світовим стандартам вищої освіти, вимогам Болонської конвенції,  ефективного використання наукового потенціалу університету для зміцнення економіки України.
Реалізація Програми  можлива при активній діяльності ректорату, кафедр і факультетів (інститутів), всіх підрозділів вузу, студентів і науковців, сприянні Міністерства освіти і науки України, місцевої влади. Вона грунтується на досягненнях гірничого університету в минулому, історичних традиціях вузу, власному досвіді та вивченні вітчизняних і зарубіжних програм реформування освіти.

Стан та проблеми розвитку гірничого університету. Протягом останніх років (1998-2003 рр.) Національним гірничим університетом досягнуто вагомих результатів в освітній, науковій, міжнародній, соціально-економічній діяльності, утвердженні інноваційної моделі розвитку вузу. Сьогодні гірничий університет - багатопрофільний технічний вищий навчальний заклад України. Плідна діяльність вузу забезпечує високу якість підготовки висококваліфікованих фахівців, розвиток визнаних в світі наукових шкіл з гірництва, металургії, хімії, геології, електроенергетики, механіки, економіки, кібернетики, фізики твердого тіла.
Університет підтверджує високий статус національного навчального закладукраїни і продовжує нарощувати свій науковий, освітній і виховний потенціал. Вуз реалізує принципи реформування та здійснення перетворень, що наближають нас до активного міжнародного співробітництва. Нами здійснюється підготовка конкурентоспроможного фахівця, який готовий до ринкових і демократичних перетворень, вміє жити і творити в інформаційному суспільстві, любить свою справу, відданий державі та своїм вчителям.

Найважніший досягнутий результат - соціальний захист, підтримка і створення умов для наукового і педагогічного зростання кожного, хто працює і навчається в університеті, створення університетських комплексів, демократизація нашого життя, гуманітаризація навчально-виховного процесу. Втілюється програма щодо придбання сучасних технічних засобів навчання та наукового обладнання. Інтенсивно розширюється інформаційна база кафедр і факультетів. Формується система дистанційного навчання. Приділяється посилена увага організації освітньої діяльності на основі впровадження системи стандартів вищої освіти.

Основні результати діяльності університету за період 1998-2003 рр.:

• виконано Указ Президента України від 22 липня 2000 року № 909/2000 "Питання Національної гірничої академії України". Указ Президента України сприяв підвищенню іміджу гірничого університету як в країні, так і за її межами, підготовці фахівців з перспективних наукових та інженерних спеціальностей, ефективному використанню інтелектуального потенціалу вузу;
• університет акредитовано за вищим четвертим рівнем акредитації на наступні десять років, що свідчить про його високе державне визнання;
• здійснюється підготовка фахівців за 41 спеціальністю з 20 напрямів (відкрито 17 нових спеціальностей з 8 напрямів) при ліцензійному обсязі прийому на перший курс 2280 осіб, поступово зростає державне замовлення (досягло 1025 чол.) та залишається найвищий в Україні конкурс (2003 р. - 6,45). Все це дозволяє створити гнучку систему надання освітніх послуг, динамічно реагувати на попит сучасного ринку праці;
• введено до експлуатації новий учбовий корпус (близько 6000 кв. м), у якому є усі необхідні умови для організації навчальної і наукової роботи, технічне та інформаційне забезпечення, створено навчальні лабораторії та аудиторії нового рівня (понад 100);
• університет є базовим з питань розробки стандартів вищої освіти з гірництва та проблем гуманітаризації вищої технічної освіти, запроваджується нова організація навчального процесу, практичної підготовки студентів і контролю знань, створено нормативну базу з питань організації та управління освітньою діяльністю університету, забезпечується високий рівень працевлаштування випускників;
• розпочато створення нової організаційної структури університету: відкрито сім кафедр, Центр естетичного розвитку, Центр мовної підготовки, Українсько-Іспано-Латиноамериканський центр, Польський центр ділового співробітництва, Українсько-Американський ліцей, Інститути економіки і електроенергетики, Інститут заочно-дистанційної освіти, Інститут гуманітарних проблем, Придніпровський регіональний науково-технічний центр захисту інформації, Центр культури української мови ім. О.Гончара;
• значно зріс науково-педагогічний потенціал університету (докторів наук, професорів - 153, кандидатів наук, доцентів - 316);
• суттєво підвищився рівень інформатизації усіх видів діяльності, видавництва підручників та навчальних посібників;
• отримано важливі наукові результати у дослідженні і вирішенні проблем  гірничої справи, геомеханіки, геології, електроенергетики, машинобудування, інформаційних система; зроблено п’ять наукових відкриттів, одержано три Державні премії України в галузі науки і техніки, завершено важливі наукові розробки за державним замовленням;
• університет став учасником двох престижних довгострокових міжнародних освітянських проектів;
• досягнутий високий рівень соціального захисту викладачів, науковців, співробітників та студентів;
• порівнянно з 1998 роком заробітна плата зросла за рахунок власних коштів вузу на 44,3 % (за станом на 01.01.03).

Отримані результати ґрунтуються на досягненнях університету в минулому (1983-1997 рр.):

• університет одержав статус національного вищого навчального закладу країни;
• збудовано три учбових корпуси університету;
• створено освітні центри нового напрямку (лінгвістичні, безперервної освіти, гуманітарної освіти);
• університет є головним щодо проблем координації науково-методичної роботи з гірництва, підготовки кадрів і виконання наукових досліджень гірничого профілю;
• у складний період реформування економіки та зміни форм власності збережені інфраструктура вузу, кадровий потенціал, науково-навчальне обладнання лабораторій, забезпечено належний рівень підготовки фахівців;
• значно покращились житлові умови викладачів та співробітників (отримано понад 300 квартир), сплачено державні борги по зарплаті та стипендії (2 млн. 251,2 тис. грн), зроблено перші кроки щодо матеріального стимулювання творчої праці.

За умов трансформації українського суспільства особливого значення набувають питання, пов’язані з проблемами формування людиною нових життєвих стратегій, компетентності, посилення мобільності, відповідної соціальної поведінки. Все це висуває підвищені вимоги до інтелектуального рівня суспільства. Тільки та держава займе гідне місце в світі, у якій фахівці працюватимуть за новими технологіями. У таких умовах для освіти відкриваються нові обрії. Високоосвічена молодь - стратегічний резерв соціально-економічних реформ в Україні, без якого неможливий подальший розвиток суспільства.

Наступний період характеризується новими вимогами часу:

• завершення перебудови освітньої системи на державному рівні;
• демографічний спад;
• посилення конкуренції на ринку освітніх послуг;
• невизначеність попиту суспільства і держави на освіту і фундаментальні наукові дослідження;
• посилення відтоку фахівців з вищої школи і науки.

Адекватні відповіді на ці виклики і результативне розв’язання проблем можливі тільки на шляху інноваційного розвитку університету, залучення кожного працівника університету до участі у процесі розвитку, підтримки конструктивних ініціатив, використанні накопиченого управлінського досвіду і завойованих позицій в освітньому і науковому співтоваристві.

Сьогодні мова йде про становлення нової філософії освіти. Це передусім якість освіти, компетентність випускника вузу. Тому перед гірничим університетом постають певні стратегічні та  тактичні завдання.

Динамічний розвиток гірничого університету стримується такими факторами:

• недосконала законодавча база з питань вищої освіти та наукової діяльності;
• недостатнє державне фінансування закладів освіти;
• низький рівень заробітної плати професорсько-викладацького складу, науковців та працівників системи освіти;
• недосконала бюджетна політика та слабкість бюджетного планування;
• нерозвинуті на державному рівні форми і механізми організації наукової діяльності, реалізації інновацій в освіті та науці з урахуванням ринкових умов та інвестиційних ресурсів;
• розривання між системами праці та освіти і, як наслідок, зниження рівня практичної підготовки фахівців і викладачів;
• проблеми залучення молоді до наукової та викладацької діяльності.

Ми розуміємо актуальність і складність розв’язання проблем вищої школи і тому пропонуємо конкретну Програму дій, націлену на створення передумов прискорення реформування системи освіти і сталого розвитку університету, зокрема:

• створення умов для професійного зростання викладачів, науковців, співробітників, студентів;
• зміцнення системи соціального захисту викладачів, науковців, співробітників, студентів;
• трансформація університету у розвинений навчально-науковий центр державного рівня;
• впровадження у систему управління університетом сучасних технологій менеджменту;
• зміцнення фінансового забезпечення університету;
• використання світового досвіду і сучасних технологій у науково-освітній діяльності.

1. Освітня діяльність

Освітня діяльність гірничого університету націлена на багатопрофільність та якість освітніх послуг, інноваційний розвиток, інтеграцію до світового освітнього простору, демократизацію системи вищої освіти.
Стратегічний сегмент ринку освітніх послуг університету – підготовка фахівців гірничої справи  для галузей, що її забезпечують.
За роки незалежності України гірничий університет розвинув науково-педагогічний потенціал та матеріально-технічну базу і здійснює підготовку фахівців сучасної компетенції за 20 напрямами та 41 спеціальністю з інженерії, природничих наук, права, математики та інформатики, економіки і підприємництва, гуманітарних наук, національної безпеки, інших галузей знань. У 2003 році університет акредитовано за четвертим рівнем терміном на десять років. За останні п’ять років кількість напрямів підготовки і спеціальностей зросла на 5 і 14 відповідно, а ліцензований обсяг прийому на денну форму навчання зріс майже на 1000 осіб і складає 2280 осіб. Розвиток сучасних наукоємних спеціальностей позитивно впливає на якість підготовки фахівців за всіма напрямами та спеціальностями.
Формування фахових якостей випускників на основі високої фундаментальної підготовки залишається характерною особливістю навчальної діяльності університету.
Незважаючи на позитивні зрушення у суспільстві та в системі вищої освіти, існують об’єктивні та суб’єктивні чинники, що породжують проблеми життєдіяльності навчальних закладів, стримують реалізацію принципів їх освітньої діяльності. Враховуючи складність умов подолання проблем та потенціал гірничого університету, у Програмі пропонуються конкретні дії щодо вдосконалення освітньої діяльності.

1.1. Формування номенклатури напрямів та спеціальностей, розвиток форм і видів підготовки фахівців

З метою створення гнучкої системи динамічного формування номенклатури напрямів і спеціальностей адекватно змінам ринкових умов передбачаються такі заходи:

• опрацьовування сучасних та перспективних освітніх послуг;
• системне вивчення ринку праці та прогнозування попиту на окремі спеціальності, вирішення питань працевлаштування випускників вузу;
• аналіз потоків потенційних клієнтів у форматі "ринок освітніх послуг – НГУ – ринок праці".

З метою забезпечення доступу до одержання вищої освіти зосереджується  увага на:

• запровадженні ефективної системи інформування громадськості щодо можливостей здобуття вищої освіти в університеті;
• розробці об’єктивних критеріїв конкурсного розподілу студентів за траєкторіями навчання;
• розширенні можливостей одержання вищої освіти за рахунок державного замовлення;
• додержанні засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів;
• виконанні державного замовлення та угод на підготовку фахівців відповідної кваліфікації;
• розвитку системи безперервної освіти, довузівської підготовки абітурієнтів, підвищенні якості їх відбору та підготовки до вступу в університет;
• удосконаленні організації та методичного забезпечення навчального процесу  регіональних навчальних центрів;
• визначенні алгоритму селекції вступників з гірничовидобувних регіонів;
• удосконаленні відбору і виховання талановитої та обдарованої молоді.

Для оптимізації контингенту студентів передбачається здійснити:

• перерозподіл ліцензованого обсягу прийому студентів на перший курс;
• прогнозування можливостей університету за критеріями матеріально-технічної бази, перспектив капітального будівництва, кадрового забезпечення навчального процесу.

З метою вдосконалення діяльності навчально-науково-виробничих комплексів вживатимуться заходи:

• активізація взаємодії з Павлоградським технікумом, Марганецьким коледжем та автотранспортним технікумом Національного гірничого університету за всіма напрямами діяльності;
• залучення до мережі навчально-науково-виробничих комплексів інших навчальних закладів І-го рівня акредитації, наукових установ та підприємств;
• оптимізація системи післядипломної освіти та виробничої практики на підставі відповідних державних стандартів;
• впровадження інтегрованих навчальних планів і програм післядипломної освіти;
• створення разом із роботодавцями інституції додаткової професійної освіти для прискорення адаптації до конкретного місця роботи;
• використання гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання, зокрема, дистанційних.
• Виконання цих заходів гарантують конституційні права особи на одержання вищої освіти, забезпечить конкурентоспроможність університету на ринку освітніх послуг та ринку праці, виконання держзамовлення на підготовку фахівців, наповнення фінансових ресурсів, розвиток сучасних наукоємних спеціальностей, належну практичну підготовку випускників вузу.

1.2. Кадрове забезпечення навчального процесу

Для забезпечення відповідності якісного складу науково-педагогічних працівників акредитаційним вимогам здійснюватимуться заходи:

• реалізація програми кадрового забезпечення навчального процесу;
• опрацювання ринкових підходів до формування професорсько-викладацького складу;
• залучення до навчально-виховного процесу провідних вчених і педагогів вищої школи, фахівців галузей;
• залучення до науково-педагогічної діяльності талановитої і обдарованої студентської молоді, зокрема, випускників-магістрів;
• забезпечення ефективності стажування та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;
• удосконалення системи формування педагогічної компетентності молодих викладачів та науковців;
• впровадження системи об’єктивних показників оцінки діяльності викладачів.

З метою забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних та науково-педагогічних працівників будуть вирішені такі завдання:

• створення умов для ефективної професійної діяльності науково-педагогічних працівників;
• удосконалення механізмів стратегічного планування та реалізації програм оновлення кадрового складу кафедр і наукових підрозділів, що ґрунтуються на збереженні наукових та педагогічних шкіл, їх наукового потенціалу;
• забезпечення соціального захисту викладацького складу, особливо молодих викладачів і науковців за рахунок власних коштів університету.

Виконання цих заходів забезпечить збереження і підвищення потенціалу науково-педагогічних шкіл університету, спадкоємність поколінь викладачів, позитивну кадрову динаміку, відповідність показників акредитаційним вимогам.

1.3. Науково-методичне забезпечення

З метою забезпечення навчального процесу нормативними документами рівня вищого навчального закладу здійснюватимуться:

• удосконалення положень про науково-методичне забезпечення навчального процесу університету всіх видів і форм навчання;
• адаптація стандартів університету з науково-методичного забезпечення до вимог Закону України “Про вищу освіту”;
• розробка методології створення інтегрованих навчальних планів для всіх форм і видів підготовки фахівців.

З метою оновлення змісту освіти відповідно до демократичних цінностей, сучасних науково-технічних досягнень передбачаються:

• забезпечення якості освіти згідно з новітніми досягненнями науки, техніки, культури і соціальної практики;
• прияння реалізації цілісної державної стратегії навчання студентів, викладачів, науковців та працівників вузу з питань безпеки життя та діяльності людини, охорони праці та здоров’я, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони довкілля;
• створення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб;
• орієнтація науково-методичного забезпечення на взаємозв`язок освіти і науки, педагогічної теорії та практики.

З метою методичного забезпечення навчальних занять та самостійної роботи студентів за всіма видами та формами будуть реалізовані заходи:

• оцінка стану забезпечення навчальних занять методичними матеріалами сучасного дидактичного рівня;
• удосконалення методології розробки, вимог до складу і змісту методичного забезпечення різних видів навчальних занять та самостійної роботи з урахуванням досягнень педагогічної науки;
• розробка та реалізація планів методичного забезпечення за всіма видами та формами навчання на сучасному рівні.

Для інформаційного забезпечення навчального процесу будуть проведені заходи:

• моніторинг забезпечення напрямів та спеціальностей навчальною літературою;
• комплексний підхід до створення підручників та навчальних посібників за напрямами підготовки фахівців, в тому числі електронних;
• заохочення викладачів і науковців до написання підручників та навчальних посібників з грифом МОН України та Вченої ради університету;
• підвищення дидактичних якостей навчальної літератури, що видається університетом.

З метою удосконалення технологій викладання здійснюватиметься наступне:

• корегування методичних матеріалів щодо застосування модульно-рейтингової системи навчання з урахуванням набутого досвіду;
• опанування та застосування кредитно-модульної системи навчання;
• розробка методичних матеріалів з проблем підвищення дидактичного рівня технологій навчання в університеті.

Для вдосконалення системи поточного та підсумкового контролю засвоєння знань і державної атестації випускників вживатимуться заходи:

• навчання викладачів конструюванню системи тестування як основи системи діагностики якості навчання;
• створення банку тестових завдань відповідно до програм підготовки;
• корегування комплексних контрольних завдань державної атестації випускників з урахуванням оновлення професійних функцій та задач фахівців у сучасних умовах;
• визначення критеріїв оцінювання знань та здатності до їх використання;
• адаптація методичних матеріалів для кожної спеціальності до вимог стандарту університету щодо атестаційних робіт випускників.

1.4. Інформаційно-телекомунікаційне забезпечення університету

Досягатиметься через:

• впровадження новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій у всі сфери діяльності;
• формування єдиного інформаційного простору університету інтеграцією навчального процесу, наукових досліджень, фінансово-економічної роботи і управлінської діяльності та забезпечення захисту інформації;
• збільшення кількості та модернізація діючих ПЕОМ;
• створення методик дистанційного навчання, адаптованих електронних курсів, віртуальних лабораторій;
• подальший розвиток загальноуніверситетської комп’ютерної мережі, підключення до мережі гуртожитків та всіх кафедр;
• створення електронних методичних посібників і підручників, подальшу автоматизації бібліотечної справи.

Визначення пріоритетності розвитку інформаційно-телекомунікаційного забезпечення, реалізація зазначених заходів дозволить підвищити якість підготовки фахівців, активну участь університету у формуванні системи національних інформаційних ресурсів, інтеграцію університету до державного та європейського освітньо-наукового інформаційного простору на принципах демократичності, законності та інформаційної відкритості.

1.5. Організаційне забезпечення якості навчального процесу

З метою підвищення управлінського рівня освітньою діяльністю передбачаються:

• реформування організаційної структури університету з урахуванням вимог чинного законодавства;
• розвиток законодавчої ініціативи для вдосконалення нормативної бази вищої школи;
• запровадження структури управління навчальним процесом за цільовими програмами;
• запровадження комп’ютеризації управлінської діяльності, зокрема комп’ютерних технологій складання розкладу занять, штатного розкладу, річних навчальних планів, статистичної звітності тощо.
• моніторинг соціологічних заходів з метою запобігання кризових явищ на рівні академічної групи, навчального курсу, кафедри, факультету, університету в цілому.

З метою забезпечення конкурентоспроможності та зміцнення економічного потенціалу університету впроваджуються заходи:

• розвиток соціального партнерства через інтеграцію з іншими вищими навчальними закладами України та Європи, розвиток бізнес-освіти, моніторинг “траєкторії” випускників та робота з випускниками минулих років;
• ресурсне забезпечення на основі аналізу зовнішніх чинників функціонування університету, системності кадрової політики, оптимізації цінової політики за освітні послуги;
• формування іміджу університету через знищення умов для тіньових “освітніх послуг”, підвищення рівня заочного навчання та післядипломної освіти, широке застосування соціологічних досліджень, активізацію позицій у суспільстві, створення системної реклами освітніх послуг;
• розвиток внутрішніх комунікацій та підвищення рівня корпоративної культури.

Виконання цих заходів забезпечить ефективне використання персоналу та підвищення його компетентності, ефективність контролю виконання завдань, створення умов для самовдосконалення працівників, створення горизонтальної комунікації та єдиного центру прийняття рішень, підвищення ефективності використання ресурсів, створення стійкого іміджу університету.

2. Гуманітарна освіта та виховання

Спрямованість і характер гуманітарної освіти та виховання університету базується на широкому спектрі вихідних принципів, застосування яких потребує подальшого удосконалення. Це гуманізм і толерантність, повага до студента як особистості, врахування його індивідуальних здібностей та особливостей характеру, партнерство між викладачем і студентом, підтримка і стимулювання молодіжних ініціатив, розвитку студентського самоврядування, єдності навчання, науково-дослідної роботи і виховання. Вони реалізуються у відповідності з положеннями Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХI століття”) (1994),

Концепцією гуманітарної освіти України  (1997), Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту” і “Про мови”, положеннями університетської програми “Гуманізації та гуманітаризації технічної освіти” (1999), “Національної доктрини розвитку освіти” (2002).

Важливим завданням роботи у цьому напрямку є втілення у життя системного підходу в управлінні, створення системи взаємообумовлених факторів взаємодії, що мають елементи саморегуляції як у напрямку забезпечення якісної гуманітарної освіти студента, так і формуванні мотивації до суспільно корисної діяльності, відповідають інтересам особистості, навчального закладу і держави.

Головні програмні позиції розвитку гуманітарної сфери на період до 2010 року включають наступне:

2.1. Формування фахівця як особистості, здатної до високоефективної самореалізації

З метою удосконалення методологічних і теоретичних аспектів гуманітарної освіти та виховання передбачається здійснення таких заходів:

• координація та здійснення наукових досліджень у галузі гуманітаризації вищої інженерної освіти;
• створення міжкафедральних творчих колективів;
• моніторинг соціальних запитів студентства та його аналіз;
• організація на базі університету наукових форумів міжнародного рівня;
• забезпечення змістового наповнення варіативної частини освітньо-професійних програм.

2.2. Забезпечення ефективності гуманітарно-виховного процесу. Для створення умов реалізації державної молодіжної політики передбачаються:

• розвиток студентського самоврядування, розширення його функцій та напрямків діяльності відповідно до вимог Болонської Конвенції;
• сприяння реалізації молодіжних програм та ініціатив;
• визнання та забезпечення статусу студента як партнера, відповідального за зміст та якість вищої освіти;
• підвищення добробуту студентства.

Для розвитку напрямків гуманітарної освіти і виховання здійснюватимуться заходи:

• підвищення якості кадрового забезпечення соціально-гуманітарних кафедр;
• розробка інформаційного забезпечення адаптації першокурсників до нових умов отримання освіти;
• створення соціально-психологічної служби університету;
• створення гуртків та клубів за напрямками уподобань студентів;
• упровадження здорового способу життя та сучасних форм фізичного виховання.

З метою подальшої гуманітаризації вищої технічної освіти вживатимуться заходи:

• розширення міжкафедральної інтеграції фахової та гуманітарної освіти;
• удосконалення інституту кураторів академічних груп;
• реалізація комплексної програми профорієнтації за участю студентства;
• створення умов для вивчення української мови як потужного національно-об’єднувального чинника, упровадження державної мови у навчально-виховному процесі;
• реалізація гуманітарно-освітніх заходів на основі календаря пам’ятних дат університету;
• активізація співпраці із закладами культури Дніпропетровщини.

Виконання цих заходів сприятиме формуванню випускників університету як особистостей, відданих Україні, національним традиціям і культурі, які займають активну життєву позицію, здійснюють реформи в ім’я становлення демократичного суспільства в Україні, зростання її міжнародного авторитету.

3. Наукова діяльність

Наукова діяльність університету націлена на фундаментальні та прикладні дослідження, утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України. Трансформаційні процеси останнього десятиліття, що відбуваються в суспільстві, позначаються на змісті та формах наукової діяльності гірничого університету.

Вирішувались стратегічні задачі збереження наукового потенціалу університету і забезпечення подальшого його розвитку та зміцнення шляхом кадрового оновлення.

Запровадження нових принципів організації і виконання наукових досліджень, створення умов для успішного поєднання ринкових перетворень з активним використанням наукових знань дозволяють гірничому університету успішно витримувати непростий іспит, а також зберегти і посилювати свої наукові позиції. Свідченням цього є одержання науковцями університету Державних премій України в галузі науки і техніки та наукові відкриття.

Головні програмні принципи, конкретні дії та очікувані результати наукової діяльності на визначений термін включають наступне.

3.1. Організація наукових досліджень

З метою реалізації державної політики у науці, науково-технічної та інноваційної діяльності забезпечити подальше підвищення ефективності науково-дослідної діяльності через:

• формування напрямів наукової діяльності гірничого університету відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в державі;
• широку участь у виконанні державних науково-технічних програм;
• удосконалення організаційної структури наукових підрозділів, утворення інноваційних структурних підрозділів у складі науково-дослідної частини (інноваційні центри, бізнес-інкубатори);
• посилення ролі кафедр у проведенні наукових досліджень та створення навчально-наукових центрів у складі науково-дослідної частини;
• розширення напрямів діяльності наукових підрозділів і створення на базі університету наукових (консалтингових, експертних) центрів, конструкторських бюро з правом юридичної особи (повним або частковим);
• широке залучення до проведення досліджень науково-педагогічних працівників, шляхом розширення досліджень за рахунок другої половини робочого дня викладачів (кафедральний бюджет);
• посилення ролі університету у формуванні галузевої (вугільної, гірничо-видобувної, геологорозвідувальної, енергетичної) і регіональної науково-технічної політики, укладання відповідних угод і розширення співробітництва на рівні міністерств, відомств, органів місцевого самоврядування, провідних наукових установ, підприємств і компаній.

3.2. Підготовка науково-педагогічних кадрів

Для забезпечення навчального процесу і наукової діяльності гірничого університету кадрами вищої кваліфікації як основи подальшого сталого його розвитку передбачаються:

• створення умов для розвитку і підтримки існуючих та започаткування нових напрямів наукових досліджень університету;
• розширення номенклатури наукових спеціальностей у докторантурі та аспірантурі відповідно до напрямів підготовки фахівців з вищою освітою;
• проведення постійного моніторингу програм підготовки дисертацій, підвищення ефективності системи аспірантури та докторантури;
• відкриття нових спеціалізованих рад із захисту дисертацій;
• розширення участі вчених університету в експертних радах ВАК України;
• удосконалення механізмів фінансового і морального стимулювання розвитку системи підготовки кадрів вищої кваліфікації;
• поширення практики цільового направлення до аспірантури і докторантури провідних наукових установ НАН України та вищих навчальних закладів;
• залучення до наукового керівництва аспірантами і докторантами університету провідних вчених НАН України, галузевих НДІ, інших вузів;
• створення сприятливих умов для продовження наукових досліджень молодими вченими і формування резерву в докторантуру;
• активізація діяльності ради молодих вчених університету;
• започаткування премій імені видатних вчених університету для молодих науковців.

Виконання цих заходів дозволить забезпечитивідкриття нових спеціальностей в аспірантурі, у першу чергу за напрямом комп’ютерних наук; збільшення прийому до аспірантури та докторантури; підвищення показників захисту кандидатських і докторських дисертацій.

3.3. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження

З метою підвищення конкурентоспроможності гірничого університету у сфері наукових досліджень, підвищення його наукового потенціалу розв’язуватимуться такі завдання:

• посилення ролі фундаментальних досліджень;
• удосконалення механізмів фінансування наукових досліджень за рахунок Держбюджету;
• започаткування механізмів фінансування наукових досліджень за пріоритетними напрямами за рахунок власних коштів університету;
• посилення контактів, укладання угод про співробітництво і спільне проведення досліджень з установами НАН України;
• залучення до участі у проведенні наукових досліджень провідних фахівців НАН України;
• забезпечення високої якості наукових досліджень шляхом підвищення ефективності внутрішньої і зовнішньої експертизи наукових проектів;
• розширення участі фахівців університету у роботі наукових експертних рад МОН України;
• удосконалення механізмів стимулювання наукових підрозділів за збільшення обсягів госпдоговірної роботи;
• впровадження сучасних форм і методів передачі виконаних наукових розробок у виробництво на ринкових засадах (виїзні засідання науково-технічних рад, круглі столи тощо).

Виконання цих завдань підвищить рівень виконання наукових досліджень, забезпечить збільшення показника співвідношення госпдоговірного і бюджетного фінансування.

3.4. Студентська науково-дослідна робота

З метою розширення наукового середовища, створення умов для розвитку наукового потенціалу передбачаються:

• покращення організації студентської науково-дослідної роботи;
• проведення заходів щодо популяризації наукової діяльності у студентських гуртках (періодичні відкриті лекції провідних вчених НГУ, інших вузів, установ НАН України; зустрічі з лауреатами Державних премій України, премії НГУ у галузі освіти і науки тощо);
• розширення діяльності студентських наукових гуртків за напрямами підготовки та спеціальностями, підвищення ефективності роботи з талановитою та обдарованою молоддю;
• створення студентського проектно-конструкторського бюро;
• збільшення кількості Всеукраїнських олімпіад, що проводяться на базі університету;
• розширення тематики студентських наукових конференцій на базі університету, сприяння публікації студентських наукових праць;
• удосконалення механізмів фінансового і морального стимулювання за активну наукову роботу студентів, їх наукових керівників.

Виконання цих заходів дозволить суттєво підвищити рівень участі студентської молоді в наукових дослідженнях, посилити науковий потенціал університету за рахунок молодих перспективних вчених.

3.5. Патентно-ліцензійна робота

Для забезпечення захисту інтелектуального потенціалу гірничого університету планується впровадити:

• постійний моніторинг за об’єктами інтелектуальної власності, їх своєчасне виявлення і належне оформлення;
• забезпечення науковців сучасною інформацією щодо законодавчої бази у сфері інтелектуальної власності;
• стимулювання укладення ліцензійних угод на продаж патентів.

Виконання цих заходів сприятиме зміцненню наукового потенціалу університету, стане додатковим джерелом фінансових надходжень.

3.6. Рекламно-іміджева діяльність

Розглядаючи рекламно-іміджеву діяльність як невід’ємну складову ефективної діяльності гірничого університету на ринку науково-технічної продукції та послуг, передбачаються:

• широка рекламна підтримка виходу наукових розробок на ринок послуг;
• технічна підтримка і удосконалення існуючого сайту науково-дослідної частини, створення сайтів або окремих сторінок наукових підрозділів;
• створення на базі університету єдиного наукового порталу ВНЗ Дніпропетровської області;
• видання друкованого на сучасному рівні каталогу наукових розробок університету;
• розширення співпраці науковців з центральними, регіональними і місцевими ЗМІ;
• впровадження результатів наукових розробок для підняття загального іміджу університету;
• регулярне висунення кращих наукових розробок, підручників і монографій на здобуття Державних премій України у галузі науки і техніки, премії Національного гірничого університету в галузі освіти і науки;
• участь у конкурсах наукових робіт, які оголошує НАН України, інші організації;
• забезпечення активної співпраці з Дніпропетровською торгово-промисловою палатою;
• активізація наукової видавничої діяльності, збільшення кількості видань монографій за результатами досліджень;
• започаткування нових наукових періодичних видань;
• розширення передплати періодичних наукових видань.

Виконання цих заходів дозволить підняти зацікавленість в наукових розробках університету, забезпечить надходження фінансових ресурсів, сприятиме утвердженню іміджу вузу на сучасному ринку науково-технічної продукції.

3.7. Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення наукових досліджень

З метою суттєвого покращання матеріально-технічної бази наукових досліджень як передумови високого сучасного рівня наукових досліджень вживатимуться заходи щодо:

• використання механізмів кредитування для придбання сучасного навчально-наукового обладнання;
• використання наукового обладнання вітчизняних і зарубіжних партнерів університету для проведення досліджень;
• удосконалення спільно з Верховною Радою України законодавства в сфері підвищення ефективності наукових досліджень та їх широкого впровадження в національну економіку;
• розширення і зміцнення інфраструктури наукових підрозділів університету на базі обладнання нового покоління та перспективних інформаційних технологій.

Виконання цих заходів дозволить виконувати фундаментальні та прикладні дослідження з урахуванням вимог інноваційного розвитку країни, міжнародних проектів та угод, розширити тематику комплексних наукових робіт, вийти на рівень розробки науково-технічних програм розвитку галузей і наукоємних виробництв, забезпечить зміцнення матеріальної бази наукових досліджень.

4. Міжнародна діяльність

За останнє десятиріччя у гірничому університеті створено службу міжнародного співробітництва, головною метою діяльності якої є визнання вузу, його наукових шкіл на світовій арені в сфері наукових досліджень та підготовки кадрів.

Основними принципами міжнародної діяльності є інтернаціоналізація освіти і науки, підвищення їх рівня, подальша інтеграція до світової освітянської та наукової спільноти, що досягаються за напрямками:

• встановлення міжнародних зв`язків та розвиток прямих контактів з провідними учбовими центрами та закладами Центральної і Західної Європи, Азії, США і Канади, країн СНД;
• залучення до навчання на контрактних умовах іноземних громадян;
• розширення академічних обмінів та залучення до навчального процесу закордонних фахівців;
• створення за участю закордонних партнерів освітніх центрів для підготовки абітурієнтів з високим рівнем базових знань, лінгвістичної та комп’ютерної культури;
• поширення участі науково-педагогічних працівників університету в міжнародних наукових форумах;
• проведення спільних наукових робіт за участю закордонних партнерів;
• отримання міжнародних грантів за напрямками діяльності.

Реалізація заходів дозволила збільшити кількість іноземних громадян, які навчаються в університеті з трьох осіб у 1993 р. до 107 осіб у 2003 р., а кількість співробітників, які брали участь у закордонних наукових і освітніх форумах з 40 до 125 осіб на рік. Кількість публікацій у закордонних виданнях становить сьогодні 320 одиниць. Створено п’ять лінгвістично-культурних центрів, де пройшли підготовку та підвищили рівень знання іноземних мов 2668 слухачів, у тому числі 1125 співробітників, студентів університету та ліцеїстів. При університеті створено професійно-орієнтований ліцей, в якому навчається120 осіб. За останні п’ять років стажувались за кордоном 28 викладачів, в університеті працювало 123 іноземних спеціалісти.

Незважаючи на досягнення у сфері міжнародної діяльності, існує коло проблем, які стримують ефективну реалізацію принципів, закладених в основу розвитку університету. Для їх подолання пропонуються заходи щодо подальшого вдосконалення міжнародної діяльності.

4.1. Розвиток системи прийому іноземних громадян до університету

З метою стабільного прийому іноземних громадян до 50 осіб щорічно для навчання і 20 осіб на підготовче відділення передбачаються:

• підписання угоди про набір студентів з Китайсько-Українською асоціацією культурного  розвитку, мерією м. Шанхай та Центром міжнародного розвитку;
• створення відповідного методичного забезпечення та умов для здобуття вищої освіти іноземними громадянами;
• підготовка викладачів до проведення занять однією із основних іноземних мов.

4.2. Удосконалення системи вивчення викладачами університету професійної іноземної мови

З метою викладання спеціальних дисциплін професорсько-викладацьким складом університету для іноземних громадян (мови: англійська, німецька, іспанська) передбачаються:

• створення курсів підготовки викладачів і науковців університету;
• організація стажування викладачів за кордоном;
• проведення тестування випускників курсів з одержанням відповідного сертифікату міжнародного зразку.

4.3. Розробка системи одержання сертифікатів підтримки,  стажування, навчання “без виїзду за кордон”

З метою підвищення вагомості університетських дипломів та одержання додаткових сертифікатів передбачаються:

• організація на базі Українсько-Американського лінгвістичного центру  системи дистанційної взаємодії викладачів та слухачів центру з Лейк Каунті коледжем, Національним Луіс-Університетом (Чикаго, США) та Південно-Каліфорнійським університетом (Лос-Анджелес, США).
• організація системи стажувань викладачів, науковців та студентів за кордоном.

4.4. Створення на базі Українсько-Німецького культурного центру комплексу інформаційного забезпечення робіт для контактів з німецькомовними країнами.

З метою стабілізації і подальшого розвитку співробітництва з німецькомовними країнами реалізуються заходи:

• створення відповідних умов для діяльності центру, кафедр під час організації навчального процесу;
• організація в центрі додаткових  комп’ютерних місць з виходом в Інтернет.
• розширення підготовки науково-технічних проектів для міжнародного співробітництва на умовах дії перспективних грантів, угод та програм.

4.5. Створення регіональних інноваційних мережних структур для виконання міжнародних науково-дослідних проектів

З метою об’єднання суб’єктів освіти, науки, економіки, політики та фінансів передбачаються заходи:

• розширення участі університету як виконавця міжнародних та регіональних угод у реалізації відповідних науково-технічних програм, першочергово проблем утилізації метану на вугільних родовищах, гірництва, геомеханіки, геоінформатики, інформаційних технологій, електроенергетики;
• пошук міжнародних партнерів у Німеччині, Польщі Південно-Африканській республіці та Великобританії, за сприянням відділів науково-технічного співробітництва Посольств зазначених держав в Україні;
• структурна організація міжнародних науково-дослідних робіт;
• формування наукових колективів університету за тематикою міжнародних досліджень та розробок з урахуванням вимог інноваційно-інвестиційного розвитку економіки країни.

4.6. Організація на базі Українсько-Іспано-Латиноамериканського центру ділових контактів з університетами Іспанії та іспаномовних країн

З метою створення системи взаємодії з університетами та установами іспаномовних країн передбачаються:

• створення комп’ютерної бази даних, налагодження особистих контактів;
• розширення умов одержання сертифікатів DELE, популяризація можливостей університетів Іспанії, Латинської Америки;
• введення до програми отримання стипендій та грантів для виконання наукових робіт на замовлення Іспанської Асоціації міжнародного співробітництва.

4.7. Організація спільної підготовки аспірантів та докторантів із закордонними партнерами

З метою підвищення якості підготовки аспірантів і докторантів з використанням можливостей закордонних партнерів плануються:

• розширення  співробітництва з університетами Росії, США, Німеччини, Польщі та Великобританії з підготовки наукових кадрів;
• розширення участі університету у міжнародних форумах та конференціях;
• створення спільних міжнародних авторських колективів для видання монографій та підручників;
• створення умов для широкого використання університетом науково-навчального обладнання провідних навчальних закладів світу.

 5. Фінансово-господарська діяльність

Фінансово-економічний сектор, господарська робота і соціальна сфера є важливими складовими діяльності університету. Безумовно, ми маємо певні здобутки, але процеси реформування освіти потребують постійного підвищення наших активів на цьому напрямку.

Наповнення спеціального фонду вузу протягом кількох років з урахуванням можливостей сьогодення досягaло запланованого щорічно максимуму. Фінансово-економічним управлінням суттєво покращились щоквартальні аналізи і звіти фінансової діяльності, що дозволяє оперативно приймати відповідні рішення. Результативність роботи забезпечується завдяки високому професіоналізму спеціалістів управління під час впровадження комп’ютерного комплексу з обліку та аудиту.

Знайдено рішення щодо безготівкової форми оплати праці працівникам університету. Відкрито в університеті відділення Приватбанку. Вміємо прогнозувати фінансово-економічні умови діяльності університету, враховуючи чинники нормативно-правової бази освіти, економічні відносини. Все це необхідне для опрацювання сучасної фінансової системи вищої школи. У вирішенні проблем університету більше оперуємо економічними категоріями.

Формування власних фінансових ресурсів сьогодні потребує пошуку нових джерел, розвинутої діяльності кожної кафедри і факультету (міжнародні проекти, бізнес-інкубатори, технологічні парки, проекти на замовлення корпорацій та компаній).
Стратегічно працюючи, ми розуміємо, що з удосконаленням законодавства виникатимуть нові структури і форми фінансування наукової діяльності, освітніх послуг (їх потрібно розширювати), використання наукового потенціалу вузу. На ці проблеми потрібно в перспективі зосередити увагу наукової частини, управління міжнародних зв’язків, економічного блоку вузу. Важливим, на наш погляд є спільне з Верховною Радою України опрацювання законодавчої бази економічних відносин вищої школи. Нам потрібно також уважно вивчати досвід інших вузів з цих питань, поступово формувати сучасну економічну модель університету.

Наші фінансові ресурси у першу чергу націлені на соціальний захист викладачів, науковців, співробітників і студентів, перспективний інноваційний розвиток вузу. Матеріальне стимулювання творчої праці є системною роботою ректорату з метою підвищення авторитету і потенціалу професорсько-викладацького корпусу, науковців, творчої молоді. Це створює атмосферу взаємоповаги та взаємодопомоги, творчості, зростання іміджу університету.

З урахуванням змін у законодавстві, подальшої розбудови фінансової системи держави, власного досвіду у формуванні і використанні фінансових ресурсів, досвіду європейських країн у реформуванні освітянської галузі пропонуються заходи щодо підвищення фінансової і соціальної захищеності вузу.

5.1. Формування фінансових ресурсів університету

З метою одержання додаткового фінансового забезпечення університету з урахуванням сучасних вимог та динамічного розвитку всіх напрямків діяльності передбачаються заходи:

• розширення і удосконалення системи надання науково-освітніх послуг вузу, створення нових перспективних центрів експертизи, консалтингових послуг, конструкторських бюро та інших структур;
• підвищення ефективності видавничої діяльності, проведення науково-практичних  конференцій, семінарів і експертиз, впровадження у виробництво наукових робіт, діяльності освітніх та науково-технічних центрів університету, міжнародних проектів та проектів на замовлення компаній і підприємств;
• зростання обсягів госпдоговірної наукової тематики, проектів на замовлення компаній згідно з міждержавними угодами та договорами на співпрацю із закордонними університетами, кількості міжнародних науково-освітніх грантів, рівня науково-освітніх послуг вузу;
• підвищення ролі та розширення програми робіт кафедр і факультетів відповідно до бізнес-планів;
• удосконалення на законодавчому рівні механізму фінансування наукової тематики, діяльності господарчих структур вузу;
• збільшення кількості іноземних студентів, аспірантів та слухачів підготовчого відділення за умов забезпечення відповідної організації навчання та побуту;
• удосконалення системи підготовки слухачів лінгвістично-культурних центрів (додаткові послуги, стажування, отримання міжнародних сертифікатів тощо);
• удосконалення організації проведення міжнародних конференцій та форумів на базі університету (збільшення кількості учасників, проведення тематичних виставок тощо);
• розширення участі науково-педагогічного персоналу та студентів у виконанні наукових проектів у структурах ринкового рівня (бізнес-інкубатори, технопарки тощо), стимулювання інвестицій в інноваційні проекти з боку приватних та державних підприємств;
• розвиток фундаментальних наукових досліджень за рахунок державних грантів та програм державного фінансування, розробка і впровадження наукоємних технологій та техніки нового покоління, підтримка чинними патентів університету, співпраця з приватними інвестиційними фондами, комерціалізація науково-технічних розробок;
• сприяння створенню привабливого інноваційного середовища для недержавних інвесторів, зацікавлених у науково-технологічних розробках університету.

5.2. Становлення сучасної економічної моделі університету

З метою підвищення ефективності діяльності та забезпечення інноваційного розвитку університету передбачаються:

• створення структури економічної моделі вузу з урахуванням змін законодавства, маркетингової стратегії посилення позицій на ринку освітніх послуг та ринку праці;
• формування і зміцнення джерел та напрямків фінансування;
• забезпечення діяльності вузу у форматі “економічність-ефективність-результативність”;
• підвищення рівня бухгалтерського обліку і аудиту, удосконалення комп’ютерної системи управління фінансово-господарською діяльністю;
• перепідготовка спеціалістів фінансово-економічних служб, підвищення рівня економічних знань працівників університету в умовах поглиблення ринкових відносин;
• постійний моніторинг та контроль за формуванням і цільовим використанням фінансових ресурсів університету;
• удосконалення механізму фінансового забезпечення кафедр, факультетів (інститутів) при зростанні їх автономності.

5.3. Соціальний захист

З метою поліпшення умов проживання студентів у гуртожитках передбачаються:

• забезпечити постійне фінансування ремонтних робіт у гуртожитках, утримання їх приміщень з урахуванням санітарних норм;
• створити належні умови для проживання та відпочинку у гуртожитках, передбачити особливі умови для сімейних студентів, студентів-сиріт та інвалідів;
• систематично оновлювати твердий та м’який інвентар у гуртожитках;
• постійно проводити благоустрій території гуртожитків;
• компенсувати вартість проживання та послуг у гуртожитках на відповідному рівні за рахунок власних коштів університету;
• розширити повноваження органів студентського самоврядування.

З метою соціального захисту студентів за рахунок власних коштів університету вживатимуться заходи:

• створення умов для навчання та соціального захисту студентів окремих категорій (інваліди, сироти, особи з малозабезпечених сімей, студентські сім’ї);
• підвищення ресурсів Благодійного фонду університету, підтримки талановитої молоді;
• фінансування та розширення пільгового харчування;
• надання матеріальної допомоги на лікування та оздоровлення;
• установлення іменних стипендій видатних вчених університету, надбавок до стипендій;
• преміювання за досягнення у навчанні, науковій і громадській роботі, спорті;
• фінансової підтримки виробничої практики у наукових установах та на виробництві;
• одержання на пільгових умовах другої освіти, поглиблене вивчення окремих навчальних дисциплін або спецкурсів, фінансова підтримка наукових публікацій, участі у наукових конференціях та стажуваннях;
• матеріальне заохочення виконання наукової роботи, реальних дипломних проектів на замовлення, участі у художній самодіяльності та спортивних змаганнях, роботи в органах студентського самоврядування;
• надання пільгових путівок до спортивно-оздоровчого табору "Гірник", санаторіїв, пансіонатів та баз відпочинку.

З метою соціального захисту викладачів, аспірантів, докторантів та співробітників за рахунок власних коштів уніве