Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
25.01.2011

« ВІЧНЕ СВЯТО ЖИТТЯ » Олександра Чегорки

nf_110117_3.jpg

nf_110117_4.jpg

nf_110125_3.jpg


Знову в Центрі естетичного розвитку  Національного гірничого університету людно. Тут - друзі й колеги бенефіціанта, члени Національної спілки художників України, дніпропетровці В.Самохвалов, С.Юшков, О.Резник, С.Ковика, А.Вобещевич, О.Пушкарьов, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України Л.Тверська, дніпродзержинські художники О.Жила, М.Заїка, поети С.Заславський, С.Злючий,  студенти й викладачі кафедри філософії та інших кафедр. Привід цього творчого зібрання приємний – презентація виставки  живопису члена Національної спілки художників України Олександра Чегорки, що відбулася  21 січня.  Це – продовження мистецького проекту, що розпочався минулого року з ініціативи завідувачки кафедри філософії НГУ, професора Юлії  Шабанової. Проекту, спрямованого на виховання у студентської молоді естетичного світосприйняття.  

Багато цікавого в художньому баченні світу відкриває кожна нова виставка, відзначила, відкриваючи  вернісаж, Ю.О.Шабанова. Головною ж силою тяжіння живопису Олександра Чегорки є оригінальне  переосмислення  синтезу колористичних прагнень генія абстракціонізму 20 століття Анрі Матисса з барвистою образністю народного примітиву українських майстринь Катерини Білокур й Марії Приймаченко й іконописними методами вирішення  власного живописного часопростору.

На яскравість кольорової палітри художника звернула увагу глядачів виставки мистецтвознавець Л.В.Тверська. Тут - прагнення кольорового символізму, властивого, передусім, народній творчості через полум’яність червоного та сонячність жовтого, пронизливу світлоносність пастелі й небесну чистоту блакитного. І водночас незвичайність технічних засобів втілення художником задуму - різноманітна, часом мішана, інколи дуже нетрадиційна техніка виконання : гуаш – папір чи олія - полотно, туш – полотно або  папір – соус, папір – темпера-полотно, папір-монотипія.

Саме це і сприяє глибокій самобутності живопису Олександра Чегорки та випромінює здоров’я, зауважив художник В.Самохвалов.

Бо світле, тепле  відчуття, що народжує живопис Олександра Чегорки, виходить від духу Творця, духу Божого, відзначив поет С.Злючий. Навіть дві збірки поезій, оформлені його графікою, вражають промовистим, але не жорстким,  чорним поруч з якимось прозоро-неземним білим.

Мабуть, звідти та онтологічна глибина, дитяча безпосередність  у пізнанні світу, висока культура й рідкісна природна щирість у ставленні до життя, що виходить з живописних творів Олександра Чегорки. А разом і душевна глибина його поетичних мініатюр, віршованих у формі японських танку, сказав поет С.Заславський.

І дійсно, коли дивишся роботи Олександра Чегорки, то не можна не  зачаруватися дивними образами з магічною вібрацією кольорів. Ці мініатюри міцно притягують сакральною символікою українського міфу, тією поетикою втілення незбагненної таїни людської душі й зіркового алгоритму безмежного Всесвіту та нескінченності буття, де минуле зливається з майбутнім.

Завершальне слово Олександра Чегорки з приводу відкриття власної виставки було таким же простим і наповненим глибоким філософським змістом. «Життя – цікава і  таємнича річ, коротка й нескінченна», – сказав він. – Цікава зустрічами з людьми і творча. А творчість, як і життя,  неможлива без любові. Тож бажаю всім Любові».

Роботи Олександра Чегорки  зберігаються у Міністерстві культури України, музеї історії м. Дніпродзержинська, приватних колекціях Сербії, Німеччини, Франції, США, м. Київа, Львова, Дніпропетровська. Але  відлуння цих яскравих космогонічних живописних фантазій назавжди залишаться в душах глядачів персональної виставки  художника в Центрі естетичного розвитку Національного гірничого університету.


До списку

© 2006-2018 Інформація про сайт