Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
03.03.2011

В Центрі естетичного розвитку НГУ заговорили про свободу творчості

nf_110117_1.jpgnf_110117_2.jpgnf_110125_3.jpg

На початку березня у Центрі естетичного розвитку кафедри філософії НГУ відбувся круглий стіл філософського-мистецького проекту «Муза свободи в обріях творчості». На ньому обговорювали свободу в поезії, прозі та музиці за участю членів Національного союзу письменників України Сергія Бурлакова, Володимира Луценка та Григорія Гарченка.

-Коли створювався проект щодо проблем свободи у творчості, дехто справедливо заперечував факт існування Музи свободи в античності, - розповіла ведуча заходу, доцент кафедри філософії НГУ Наталія Тарасова. – Але ми все ж таки окрилили наш проект назвою Музи свободи, адже у всі часи щастя людини визначалося у свободі мислення й дій». Від Наталії Юріївни студенти також почули, як поняття свободи в мистецтві трактували в історії філософії. Його ж сучасне бачення висловили у своїх виступах учасники круглого столу.

Поет Сергій Бурлаков, у першу чергу, запитав студентську аудиторію: чи відчувають вони себе вільними? Виявилось, питання багатомірне і однозначно дати на нього відповідь складно. У сучасній поезії дехто взагалі паплюжить первородство свободи, вивертаючи на поверхню бруд і все те, що протирічить етиці. Вірші Сергія Романовича просочені зовсім іншою свободою, яка іноді дарує відчуття природної безмежності.

-Щоб ми не говорили про свободу – залишаємось рабами, - розпочав свою думку поет Григорій Гарченко. Її він обумовив історичними подіями: за радянських часів суспільство настільки звикло слідувати ідеям влади, що втратило індивідуальність. Навіть сьогодні зростає покоління виховане на ідеалах минулого. Григорій Миколайович вважає, щоб позбавитись цього рабства потрібен не один десяток років. Такий процес не прискорить ніяка свобода слова і вседозволеність. Із цим погодився і письменник Володимир Луценко. Він довгий час працював у засобах масової інформації й сам проходив переломний етап, коли була знята ідеологічна цензура. На думку Володимира Антоновича сучасна свобода перетворилась у зло. Митці почали оприлюднювати інтимні речі у грубій формі.

На круглому столі говорили і про свободу в музиці. Її багатогранність продемонстрував студент Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки Дмитро Демченко. Але на цьому обговорення свободи у творчості не завершилось. Завідуюча кафедрою філософії НГУ, професор Юлія Шабанова поставила присутнім слушне питання: Чи потрібна людині взагалі свобода? Адже раніше була налагоджена система по якій звикли жити люди, а сьогоднішній час відрізняється лише нестабільністю. Така думка розпалила гарячу дискусію серед учасників круглого столу й хоча висловлювались різні точки зору, все сходилось на тому, що свобода втратила своє первородство. Вона ніяк не пов’язана з вільнодумством, відвертістю й нахабством. Тому проект кафедри філософії НГУ «Муза свободи в обріях творчості» став актуальним і необхідним. Він дає можливість відчути істинну свободу через класичну музику і твори видатних письменників та поетів.


До списку

© 2006-2018 Інформація про сайт