Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
12.03.2019

Гульшат полюбила Україну та її поетів

Напередодні Шевченківських днів, у Центрі культури української мови імені О. Гончара іноземні студенти з Палестини, Туркменістану, Кот-д’Івуара та Лівії взяли участь у конкурсі на краще читання творів Т. Шевченка. 

Цьогоріч вперше читав поезію «Заповіт» арабською мовою (переклад М. Найма) студент із Палестини Бадер Алнакла. Для арабського студента це справжній подвиг, адже араби – непублічні люди. 
Особливі емоції викликав виступ Гульшат Базарової, майбутнього економіста, яка приїхала з далекого Туркменістану. У розмові дівчина зізналася: вже встигла всією душею полюбити Україну та її поетів. Тож тільки випадає нагода, із задоволенням вивчає українські вірші й читає їх на різноманітних конкурсах і мистецьких презентаціях. 
Азамат Рахматуллаєв прочитав «Заповіт» своєю рідною туркменською мовою. 
Зогбі Ашилль Джеральд із Кот-д’Івуара та Омар Салім Мохамад із Лівії лише чотири місяці навчаються в національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», опановують українську мову, відкривають для себе українську культуру та її визначних діячів. 
Зогбі Ашилль Джеральд із Кот-д’Івуара приїхав до Дніпра, щоб вивчитися на інженера з видобутку нафти і газу або буріння. За цей час він уже вивчив чимало українських слів, розуміє питання, які йому ставлять, сам найчастіше вживає слово «дякую». Зізнається, що вдома і він, і його товариші мало що знали про Україну і нічого – про Тараса Шевченка. «Раніше ми не знали, зараз вже знаємо. Ми багато почули про нього. Зараз вже знаємо також його вірші», – каже студент із Кот-д’Івуара, старанно вимовляючи кожну фразу українською. 
Омар Салім Мохамад із Лівії ретельно готувався до конкурсу. Саме для цієї події він придбав білу сорочку й елегантний костюм.
 

Цікаво те, що іноземні студенти, окрім традиційного навчання відвідують конкурси та вечори, де вони можуть продемонструвати свої таланти та повагу до країни, в якій здобувають освіту. Цьогорічний конкурс – свідчення цієї поваги. І надзвичайно приємно, що поезія Тараса Григоровича об’єднала сьогодні в єдину дружну родину людей із різних куточків світу, а святі слова Кобзаря стали цілющою силою для усіх присутніх. 


Валентина Луценко, доцент кафедри філології та мовної комунікації

До списку

© 2006-2019 Інформація про сайт