Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
27.08.2018

Як у Дніпрі святкували День Державного Прапора

                             Репортаж від Лесі Степовички

 

Що це був за день, зокрема, для співробітників НТУ "Дніпровська політехніка"?

 

 5.00 підйом. 6.00 вихід з дому. Перекритий рух на проспекті Яворницького.

7.20 8.00. Реєстрація учасників свята. Проходження "рамки".

Нам видають майки і бейсболки, синю або жовту, і прапори.

9.0010.00Море прапорів, море людей з усієї області. Виступ Президента України, який стояв в оточенні наших бійців АТО. Вразило, що Петро Порошенко попросив вибачення в народу за те, що пообіцяв у 2014-му війну закінчити за кілька днів, що "породив завищені очікування в людей". Цей факт свідчить про мудрість і мужність Президента, це крок, на який не здатен майже ніхто з політиків-претендентів на булаву.

 

Під звуки Державного Гімну відбулося підняття Державного Прапора розміром 12м х 18м на щоглу висотою в 72 м. Відтепер, де б ви не були, з будь-якої точки міста ви побачите цей Прапор, бо він майорить на найвищому пагорбі Дніпра, між "Дніпровською політехнікою" та історичним музеєм ім. Д. І. Яворницького.

Після цього яскравий відбувся флеш-моб, проведений студентами "Дніпровської політехніки" та інших вишів. Було продемонстровано прапори українських визвольних армій різних часів – епохи Гетьманщини, Козаччини, армії УНР та УПА до наших днів: малинові, червоно-чорні, синьо-жовті.

Далі відбулося спілкування Петра Олексійовича, щільно оточеного кільцями боді-гардів, з народом. У натовпі був помічений і міністр ЗСУ пан Аваков. Емоційно-насичено, змістовно, зворушливо, добре організовано, адже напередодні відбувалися ретельні репетиції. Хоча трохи й суєтно, але порядно, без ексцесів, успішно. Головне, що відбулося велике історичне свято. Піднесений настрій тримався цілий день. Вдома вже увечері прочитала на фейсбуці пост учасника бойових дій АТО Кирила Недрі, перейнялася і скоренько сіла писати свій спогад про цей великий день.

«Кирило НЕДРЯ,

ветеран АТО, колишній аспірант НГУ 

День як день... Все як завжди... Фейсбук переповнений неІнтелектуальними батлами та холіварами... Одна із тем яких уїхати... втекти... емігрувати...

А
ле ж сьогодні Свято.., Друзі... свято, про яке,  поки що, у мене на стрічці, не нагадує ніщо... Лише  Хардкор... Тільки Холівар...

На
останньому нагородженні у Вінниці, орденом "Народний Герой" було нагороджено Юру Яницького... В чім подвиг, знаєте?! Він був у полоні... Але весь цей час він зберігав на грудях Прапор... Наш Прапор... 

Р
озповім Вам ще одну історію в діалозі:
- Кирил
е, свято незабаром... Що вам привезти?
-
Прапори... Привезіть нам прапори... 
-
Звісно... Я і бригадний теж привезу... Ворог повинен бачити, хто стоїть проти них... 
І він привіз. Під обстрілом... В ДАП (Донецький аеропорт)... Це "він" - Alexander Vasilenko...І ми їх повісили... Під такими ж обстрілами...

В
и розумієте, що таке Прапор..? Розумієте? Знаєте, що коли він  закривавлений, то стає червоноорним? 
П
амятайте про це... Цим Прапором вкрито тисячі загиблих... І цей Прапор піднімали і йшли вперед тисячі живих... 

А щ
е, сьогодні, знову прокинувшись... мій син мені скажє:
- Татку, зі святом... З днем Прапора... Давай вивішувати його швидше...

Отож, зі святом вас... з Днем нашого Прапора... З Днём Прапора наших батьків...

Маю честь.

23.08. К
ожного року».

 


До списку

© 2006-2018 Інформація про сайт