Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
27.08.2018

Як майбутні студенти обирають вищий навчальний заклад?

Центр соціологічного аудиту Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» пропонує деякі дані соціологічного моніторингу.


         Робити остаточні висновки про те, як абітурієнти вибирали вищий навчальний заклад та спеціальності робити  ще рано. Але є можливість проаналізувати дані минулорічних першокурсників за результатами соціологічного моніторингу, який проводить останні 5 років Центр соціологічного аудиту Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Тож, не вдаючись до подробиць опису методики проведення дослідження (детально подано в офіційному звіті), зазначимо основні тенденції, властиві, в першу чергу для нашого вишу, але, як показує практика та результати інших досліджень, – певною мірою і для вишів нашого регіону та України в цілому. Дослідження проводилось у квітні-травні 2018 р. 

         Отже, основними мотивами вибору нашого вищого навчального закладу є (за мірою зниження актуальності): отримання професії, яка подобається, наявність кваліфікованих викладачів, висока репутація та престиж вишу, наявність військової кафедри та цікаве навчання.

       Суттєво знизився за останні роки такий мотив вибору, як висока якість освіти, і навпаки відбулось помітне зростання важливості такого мотив, коли після закінчення вишу можна легко знайти роботу, доступна оплата, та у виш нескладно вступити.
      Антирейтинг мотивів: технічне оснащення, у виші легко навчатись, у виші працюють знайомі та родичі, у школі, яку я закінчив, є договір з університетом про співпрацю, хороший контингент студентів.
Тобто абітурієнти та їх батьки готові платити за освіту, щоб отримати професію, яка подобається, бо мають надію, що їм буде неважко знайти після закінчення навчання роботу.
А от саму майбутню спеціальність обирають, в першу чергу, за наявністю шансів знайти роботу після закінчення навчання, за престижністю професії у суспільстві, хороший заробіток, який ця професія дасть можливість отримати, а також за порадами друзів і знайомих, і увага – вибір відбувся випадково. Та цей чинник за останні роки повільно, але знижує свою актуальність, особливо серед студентів контрактної форми навчання. Тобто необхідність платити власні кошти за навчання сприяє більш виваженому підходу до обрання спеціальності.
         Отже не можна стверджувати, що абітурієнти в більшості своїй роблять випадковий вибір спеціальності. Інша справа, що вибір відбувається не за змістом самої спеціальності, не за «покликанням серця», а більш раціонально, за її інструментальними можливостями для самореалізації у майбутньому. 
Стабільно з року в рік відсоток студентів, які задоволенні обранням вишу, факультету та спеціальності, коливається біля 50%.
       Найбільше студентів задоволені вибором вишу, далі – факультету, і далі – спеціальності, на яких навчаються. Щороку знижується частка студентів (в цьому випадку інформація про студентів в цілому по університету, а не  тільки   першій курс), які планують працювати за спеціальністю – біля 40%. І збільшується частка тих, хто планує працювати за суміжною спеціальністю – до 25%; а також тих, хто планує отримати нову спеціальність – до 18%. Тобто студенти готові до отримання додаткової освіти, знань, а скоріше конкретних вмінь та досвіду, вже перебуваючи у обраному виші. Розуміють, що для того, щоб бути конкурентоздатними на непередбачуваному нині ринку праці, треба виходити за межі свої спеціальності. 
Від вишу студенти в першу чергу очікують (за мірою зниження популярності) допомоги у працевлаштуванні,  наявності програм підготовки магістрів та бакалаврів, сумісних з європейськими, визнання дипломів НГУ в західних країнах, наявності новітніх нетрадиційних методів навчання.
        А підвищенню зацікавленості у навчанні, на думку самих студентів, могли б посприяти: можливість вибору навчальних дисциплін, зацікавленість викладачів в успіхах студентів, оновлення змісту навчальних дисциплін.
Тож конкурентності нашим вишам перед європейськими, жорсткість якої ми все сильніше відчуваємо (особливо що стосується здібних випускників технічного спрямування), може надати широкопрофільна освіта, тобто можливість швидко пристосувати знання та вміння до потреб ринку, а також оновлені та сучасні лекції, які можуть надати сучасні знання, навчають їх використовувати та самостійно далі поглиблювати, а також технічне оснащення.
Лариса Колісник,
к.соц.н., доцент кафедри історії та політичної теорії, завідувач відділу аспірантури і докторантури, керівник Центру соціологічного аудиту НТУ «Дніпровська політехніка»



До списку

© 2006-2018 Інформація про сайт