Національний гірничий університет — відповідність Часу
20.03.2017

«Дмитро Яворницький та Ілля Рєпін: дружба, розпочата з «Запорожців…»

15 березня. У виставковій залі Меморіального будинку-музею академіка Д. Яворницького відбулося відкриття виставки на тему «Д. Яворницький та І. Рєпін: дружба, розпочата з «Запорожців…» 

Гості та представники ЗМІ оглянули виставку експонатів, пов’язаних з написанням картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Цю виставку підготувала співробітник музею Ірина Зав’ялова, яка цікаво розповіла про підготовку колекції ДНІМ на цю тему. Дебют пані Ірини був вдалим. Навколо картини точилися розмови, лунали пісні, панував щирий український народний дух. 


Співробітники ДНІМ на чолі з директором Надією Капустіною та працівники музею дали прес-конференцію для ЗМІ. 


Серед гостей, що заповнили вщерть залу музею, були представники НГУ, які давно протоптали сюди доріжку: заслужений журналіст України Галина Півняк, доцент Ірина Цюп’як, автор цих рядків, а також директор бібліотеки НГУ Ольга Нефедова, яка тут побувала вперше. Дружба між нашими двома закладами вже стала доброю традицією. 

 
З привітальним словом виступила завідувач Меморіального будинку-музею академіка Д. Яворницького Яна Тимошенко. Вона зауважила, що долі так було угодно, щоб зустрілися у Санкт-Петербурзі два генії – Рєпін і Яворницький, і щоб між ним розпочалася плідна співпраця, пов’язана з написанням картини, яку художник безперечно створив під впливом дружби з Дмитром Івановичем. 
  
Присутніх глибоко зачарував виступ кобзаря Труханівської Січі Бориса Бабенка, який приїхав із Києва і виконав «Козацькі думи». 

Генеалогічний екскурс про родовід Рєпіних здійснив харківський краєзнавець, журналіст, засновник та директор приватного музею міської садиби із Харкова Андрій Парамонов.
Присутні переглянули на екрані фільм «Обличчя на полотні» (1986 р., автор сценарію та режисер Леонід Анічкін), присвячений біографії І.Рєпіна, який у 1988 р на І фестивалі українського кіно у Дніпропетровську отримав приз як кращий історико-біографічний фільм.

Публіка мала змогу прослухати уривок запису спогадів Кіри Гаєвської про малюнки Рєпіна, який записав на аудіо плівку Краєзнавець Микола Чабан.
Студенти Політехнічного коледжу майстерно зіграли сценку на тему «Султан отримав листа запорожців…» (Автор тексту - викладач історії Володимир Васильченко).

У своєму виступі я сказала, що живописне, поетичне, вокальне і театральне мистецтво оживляє історію, допомагає краще її зрозуміти, насолодитися віртуальною мандрівкою в минуле і зачитала власного вірша «Монолог Дмитра Яворницького». 
 
Засновник і директор недавно створеного Технічного музею «Машини часу» Михайло Прудніков заявив, що тему Рєпіна буде продовжено в його музеї, де зроблено оригінальні інсталяції до «Запорожців…», чим заінтригував присутніх і запросив їх проїхати з ним. 
 
Екстрім нового музею розпочався ледь ми вийшли із першого. Бажаючих перемістися до Технічного музею «Машини часу» перевезли до Мандриківського узвозу «каталажкою», старим міліцейським автобусом із … загратованими вікнами. 

 
А далі… "Машина часу" блискавично перенесла нас у часі на інший виставковий майданчик, де разом із архаїчними речами 1930-1960-х нам демонстрували і справжні вироби мистецтва. Лунали захоплені вигуки про інсталяцію-інтригу: навколо «Запорожців…» розміщено дві скрині, в одну з них покладено найнеобхідніші речі козака - одяг, люльку, тощо, а в другу - найнеобхідніші речі людини ХХI століття: мобілку, сигарети, джинси, тощо. До останньої рекомендувалося додавати щось своє. Нові ідеї тут вітаються і заклик залишається відкритим для всіх бажаючих. 
 
Другим потрясінням було переміщення нас у ще один старий автобус, де на маленькому екрані нам показали стару хроніку: Ілля Юхимович Рєпін у 1901 році розповідає по свою роботу над картиною «Запорожці…» 
 
В цьому музеї ви можете здійснити багато з того, чого вже немає в ХХI столітті: можна «зателефонувати» за 2 копійки з телефонної будки – пригадуєте? Вас пригостять пиріжками «з лівером», які колись продавалися за 4 копійки. Ви можете всістися за кермо «роллс-ройсу» або «ситроєну» 1930-х і трохи покерувати машиною, помилуватися іншими раритетними елітними цікавими марками автівок. Ви можете наблизитися до Рєпіна та його знаменитої картини, якщо вставите своє обличчя у спеціальний отвір на голові інстальованого запорожця і тоді автоматично стане учасником написання листа турецькому султанові. Цей процес називається «тамареска».

Отже, того вечора Яворницький і Рєпін були з нами, а ми з ними. Люди не лише розважалися, а ввібрали в себе емоційно й духовно багато пізнавального. Креативна співпраця Меморіального музею Яворницького і Технічного музею "Машина часу" приємно здивувала і порадувала міську публіку. Синтез класики і ретро-модерну - цікавий симбіоз. А поєднали минуле з сьогоденням Яворницький і Рєпін! Хто не був, навідайтеся до цих музеїв! Молодці - музейники, такого творчого симбіозу в нашому місті давно не було! Браво, пані Яні Тимошенко! Браво маестро Михайлові Пруднікову!


Лишається додати, що вечірня темно-синя сукня з фольклорними елементами дуже пасувала пані Яні, яка виглядала поважною і солідною господинею салону, як і належить завідувачці такого музею.


Леся Степовичка, письменниця, провідний фахівець ЦКУМ НГУ

До списку

© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт