Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
29.01.2013

Інформує Лабораторія соціологічних досліджень Інституту гуманітарних проблем НГУ

Наприкінці 2012 року Лабораторія соціологічних досліджень Інституту гуманітарних проблем провела соціологічне дослідження (методом роздавального анкетного опитування) з метою вивчення рівня задоволеності студентів освітою, яку вони отримують у нашому університеті. Крім того, вивчалась актуальність міжнародної академічної мобільності для наших студентів. Було опитано 251 студент. Квота розраховувалась за ознаками факультету , курсу, статі та форми навчання (бюджетна, контрактна). Дані такого опитування можна екстраполювати в цілому на всіх студентів НГУ з урахуванням статистичної похибки близько 2,5%.

Переважна більшість опитаних нами студентів повністю або скоріше задоволена освітою, що отримує в НГУ. До речі, за майже три роки дані за цим показником майже не змінились (див. Табл. 1).

Таблиця 1. Порівняння відповідей за 2010 та 2012 рр. на питання, стосовно задоволеності освітою, яку студенти отримують в НГУ (у % до кількості опитаних)

Листопад 2012р.

Квітень 2010 р.

1.

Повністю задоволений

37,2

35,6

2.

Скоріше задоволений

42,7

47,6

3.

Скоріше незадоволений

10,3

8,6

4.

Повністю незадоволений

2,6

1,1

5.

Важко відповісти

7,3

6,5

Неповне задоволення отримуваною освітою повинно спонукати до того, щоб навчатись десь додатково. За майже три роки не відбулось істотних змін у цьому питанні. Переважна більшість студентів не бачить необхідності отримувати додаткові знання (див. Табл. 2).

Таблиця 2. Порівняння відповідей за 2010 та 2012 рр. на питання про додаткову освіту

(у % до кількості опитаних)

Листопад 2012 р.

Квітень 2010 р.

1.

Так, на іншому факультеті в НГУ

3,2

4,2

2.

Так, в іншому вузі

1,2

0,6

3.

Так, на додаткових курсах

5,2

8,2

4.

Ні

79,7

81,6

5.

Інше

6,7

4,2

6.

Важко відповісти

4,0

1,2

Ми запропонували з реального списку з 10 дисциплін соціально-гуманітарного циклу, що пропонувались у НГУ студентам другого курсу у 2012-2013 навчальному році до вибору, обрати 5, які б вони хотіли вивчати на третьому курсі. Відповіді на дане питання наводяться тільки для студентів другого курсу (!). Була отримана наступна ієрархія дисциплін (за мірою зниження актуальності):

1. Психологія ‑ 59,6%

2. Правознавство – 55,8 %

3. Соціологія – 53,8%

4. Ділова іноземна мова – 42,3%

5. Культура здоров’я – 37,5%

6. Культурологія – 28,8%

7. Основи економічної теорії – 28,7%

8. Історія гірництва – 23,7%

9. Релігієзнавство – 19,2

10. Основи міжкультурної комунікації – 17,3%

Нам було цікаво дізнатись, чи мають бажання наші студенти продовжувати навчання в вузах за кордоном, чи вони були вже за кордоном з такою метою, чи робили спроби пошуку інформації для продовження навчання за кордоном. Адже міжнародна освітня мобільність є однією з головних вимог реалізації підписаної Україною Болонської декларації.

Кожен третій студент (34,7%) планує найближчим часом взяти участь у проектах міжнародної освітньої мобільності за кордоном (обміни студентів, стипендіальні програми, гранти, продовження навчання, магістратура за кордоном). Тільки 2% з наведених вже мали такий досвід. Кожен третій (33,%) не має таких планів. Кожен четвертий (26,3%) поки не визначився.

Тільки третина опитаних нами студентів не планує у найближчій перспективі продовжити навчання за кордоном. Основні цілі тих, хто має подібні наміри, є такими (за мірою зниження актуальності): познайомитись з іншими країнами, їх культурою (25,1% від загальної кількості опитаних), отримати досвід навчання в закордонному університеті (23,1%), отримати диплом закордонного університету (20,3%), отримати можливість працевлаштування за кордоном (15,1%). Загальна кількість відсотків дорівнює більше 100, оскільки респонденти могли обирати одночасно кілька варіантів відповіді.

Майже кожен четвертий студент (22,7%) вже намагався шукати інформацію про навчання, стипендіальні програми за кордоном. Джерелом такої інформації для опитаних нами студентів є Інтернет, в незначній кількості – власна кафедра.

При цьому, значна кількість студентів відзначає, що університет інформаційно сприяє участі у програмі міжнародних обмінів (див. Рис. 1).


Рисунок. 1. Розподіл відповідей на питання «Чи сприяє університет (інформаційно чи організаційно) участі у програмах міжнародних обмінів» (у % до кількості опитаних)

Участь студентів у наступних освітніх програмах можна охарактеризувати таким чином (див. Табл. 3).

Таблиця 3. Розподіл відповідей на питання про участь студентів у регіональних та національних грантах та освітніх програмах (у % до кількості опитаних)

Не подавав заявки і мені це не цікаво

Не подавав заявки, але мені це цікаво

Складав заявку, але поки що безрезультатно

Складав заявку і беру (брав) участь програмі

Не відповіли

Регіональні гранти чи освітні програми

34,3

37,1

1,6

2,4

26,7

Національні гранти чи освітні програми

32,7

37,1

0,8

0,4

29,1

Про існування в університеті Відділу міжнародних освітніх проектів знають більшість опитаних нами студентів, але тільки 4,8% опитаних повідомили, що звертались до нього за отриманням інформації (див. Рис. 2).

Рисунок 2. Поінформованість студентів про існування в Університеті Відділу міжнародних освітніх проектів (у % до кількості опитаних)

На питання «Як Ви вважаєте, чому закордонні наукові фонди здійснюють підтримку вчених та студентів в нашій країні» ми отримали наступні відповіді (за мірою зниження актуальності): сприяють виїзду найбільш обдарованої молоді з нашої країни (41,4%); сприяють розвитку науки та освіти у своїй країні (25,1%); отримують інформацію про напрямки та рівень досліджень в нашій країні (17,1%); хочуть підтримати науку та освіту в нашій країні (17%).

Лариса Олексіївна Колісник, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії

Марина Володимирівна Мосьондз, асистент кафедри історії та поличної теорії


До списку

Сервіси

Розклад

Соціальні мережі

Facebook
YouTube

Інформаційне партнерство

Прес-центр
Закон про вищу освіту
© 2006-2024 Інформація про сайт