Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу
УДК 37.013.75                                                               М.Ф. Гончаренко, С.А. Свіжевська

 

Моніторинг якості освіти – шлях до прискорення освітньої реформи

 

Гончаренко Михайло Федорович – Голова Державної інспекції навчальних закладів України, кандидат економічних наук.

Свіжевська Світлана Андріївна – начальник відділу ліцензування та акредитації Державного ВНЗ «Національний гірничий університет»

Ключові слова: якість освіти, інноваційний менеджмент, акредитація, індикатори якості освіти, державно-громадська система вищої освіти

Моніторинг - від англ. «застережливий» - відстеження, діагностика, прогнозування результатів діяльності, що попереджає неправомірну оцінку події, факту за даними одиничного виміру (оцінювання).

У теорії соціального управління моніторинг розглядається як одна з найважливіших самостійних ланок в управлінському циклі. У рамках моніторингу проводиться виявлення й оцінювання педагогічних дій. При цьому забезпечується зворотний зв'язок, що показує відповідність фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевим цілям. Головне - правильно оцінити ступінь, напрям і причини відхилень.

Згідно  Положення про Державну інспекцію навчальних закладів України (далі – ДІНЗ), затвердженому Указом Президента України 8 квітня 2011 року № 438 основними завданнями Державної інспекції є:

·                   реалізація державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності;

·                   внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначеній сфері.

Державна інспекція відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює контроль за виконанням навчальними закладами положень Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів з питань освіти;

2) вивчає роботу органів управління освітою щодо реалізації ними державної політики в сфері освіти, ефективності управління навчальними закладами;

3) проводить комплексні перевірки дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних та вищих навчальних закладів, контролює проведення атестаційної експертизи та координує роботу, пов’язану з програмно-методичним забезпеченням атестації цих навчальних закладів;

4) здійснює планові заходи державного нагляду (контролю) у системі загальноосвітньої, професійно-технічної та вищої освіти з періодичністю, залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності з надання освітніх послуг;

5) здійснює інспектування навчальних закладів з питань організації навчально-виховної і науково-методичної роботи, використання науково-педагогічного потенціалу та матеріальних ресурсів, розвитку матеріально-технічної бази і соціальної сфери;

6) здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням вимог стандартів вищої освіти, державне інспектування;

7) аналізує роботу навчальних закладів щодо дотримання ними нормативно-правових актів у галузі освіти, дає оцінку відповідності їх діяльності державним стандартам і вимогам, вносить пропозиції щодо усунення негативних і поширення позитивних тенденцій у розвитку освіти;

8) своєчасно інформує органи управління освітою про терміни і наслідки проведення перевірок підпорядкованих їм навчальних закладів, вживає необхідні заходи для усунення виявлених порушень і недоліків;

9) узагальнює практику застосування законодавства з питань державного контролю, що належить до її компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та у встановленому порядку подає їх Міністру;

10) бере участь у підготовці і розгляді проектів рішень з питань реформування освіти, прогнозування розвитку системи освіти та її організаційно-правового забезпечення;

11) здійснює методичне керівництво і координацію роботи органів управління освітою з питань організації і проведення контрольних заходів та атестації підпорядкованих їм навчальних закладів;

12) здійснює контроль та бере участь у моніторингу якості підготовки учнів та студентів;

13) вивчає стан організації виробничої практики учнів і студентів, працевлаштування випускників вищих і професійно-технічних навчальних закладів

Програму інспектування якості підготовки студентів вищих навчальних закладів різних форм власності з нормативних дисциплін розроблено відповідно до наказів МОН від 14.11.08 № 1035 «Про заходи МОН на виконання завдань, визнаних Указом Президента України від 25.09.08 №857/2008 «Про забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні», від 29.10.07 № 948 «Про удосконалення механізмів зовнішнього та внутрішнього оцінювання знань студентів», рішень колегії від 23.12.07 № 13/3-6 «Про виконання ВНЗ та їх ВСП умов та правил провадження освітньої діяльності», від 02.04.09 № 4/1-4 «Мета реформ у вищій школі – якість і доступність освіти», від 01.02.08 № 1/3-6 «Про упорядкування діяльності відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів», інших нормативних і розпорядчих документів з даного питання.

Мета інспектування – визначення рівня відповідності якості підготовки студентів вищих навчальних закладів установленим законодавством акредитаційним вимогам, рівня контролю з боку керівництва навчальних закладів якості знань студентів, об’єктивності їхнього оцінювання на всіх рівнях (етапах) підготовки фахівців.

Зміст програми передбачає механізм аналізу результатів проведення міністерських контрольних робіт із нормативних дисциплін, внутрішнього та зовнішнього контролю і перевірку відповідності діючим вимогам основних чинників, що впливають на якість підготовки фахівців.

До даної програми додаються таблиці, які ілюструють зазначений напрям роботи у ВНЗ і результати контрольних робіт, і форма довідки, яка містить висновки відповідно до розділів даної програми.

Як постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган утворено Громадську раду при ДІНЗ України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

До складу Громадської ради обираються представники громадських, релігійних, благодійних організацій, професійних спілок та їх об’єднань, творчих спілок, асоціацій, організацій роботодавців, недержавних засобів масової інформації та інших непідприємницьких товариств і установ, легалізованих відповідно до законодавства України (далі – інститути громадянського суспільства).

Склад Громадської формується на установчих зборах шляхом рейтингового голосування за кандидатури, які добровільно заявили про бажання брати участь у роботі Громадської ради та внесені інститутами громадянського суспільства.

Кількісний склад буде визначено установчими зборами.

До складу Громадської ради може бути обрано не більше ніж по одному представнику від кожного інституту громадянського суспільства.

Членство в Громадській раді є індивідуальним.

Установчі збори з формування Громадської ради при Державній інспекції навчальних закладів України відбулись 07 березня 2012 року

Іншим документом щодо порядку проведення моніторингу якості освіти є Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 р. N 1283 Київ на виконання статті 3 Указу Президента України від 30 вересня 2010 р. N 926 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні".

Цей Порядок визначає механізм організації та проведення моніторингу якості дошкільної, позашкільної, початкової, базової і повної загальної середньої, професійно-технічної, базової та повної вищої освіти.

Основними завданнями моніторингу є:

  • отримання об'єктивної інформації про якість освіти, стан системи освіти, а також прогнозування її розвитку;
  • оцінювання стану системи освіти відповідно до завдань державної політики в галузі освіти;
  • забезпечення органів державної влади статистичною та аналітичною інформацією про якість освіти.

3. Основними методами проведення моніторингу є:

  • об'єктивність оброблення інформації про якість освіти;
  • системність оцінювання якості освіти;
  • оперативність доведення до відома органів управління освітою та громадськості результатів моніторингу.

МОНмолодьспорт:

  • визначає напрями проведення моніторингу відповідно до завдань державної політики в галузі освіти;
  • затверджує план заходів щодо проведення моніторингу та здійснює контроль за його виконанням.

Державна наукова установа "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" МОНмолодьспорту розробляє науково-методичне та здійснює організаційне забезпечення проведення моніторингу, узагальнює статистичну та аналітичну інформацію про якість освіти.

Моніторинг проводиться шляхом:

  • збору та проведення аналізу інформації про стан системи освіти;
  • підготовки статистичної та аналітичної інформації про якість освіти.

Моніторинг проводиться на локальному, регіональному та загальнодержавному рівні.

Об'єктами моніторингу є:

  • інформація про учасників освітнього процесу, зокрема про стан їх здоров'я, соціальний захист, умови життя та навчання, готовність до провадження певного виду діяльності, рівень задоволення потреби в освітніх послугах;
  • процеси, що відбуваються у системі освіти, та характеристики її стану;
  • результати навчальної діяльності;
  • навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове, кадрове забезпечення освітнього процесу.

Методами проведення моніторингу є:

  • опитування різних груп респондентів;
  • тестування;
  • збір статистичних даних про стан системи освіти за встановленою виконавцем формою;
  • вивчення документів навчальних закладів, органів управління освітою.

Моніторинг проводиться п'ятьма етапами.

  1. Визначається мета, завдання, строки, процедура, методи проведення моніторингу та критерії оцінювання.
  2. Готуються інструктивно-методичні матеріали щодо проведення моніторингу.
  3. Моніторинг.
  4. Аналіз результатів моніторингу, готується статистична та аналітична інформація про якість освіти.
  5. Оприлюднюється зазначена інформація.

МОНмолодьспорт враховує результати моніторингу під час формування та реалізації державної політики в галузі освіти.

Висновки: лише за умови оптимального сполучення керуючої системи та громадськості на засадах створення нормативно-правової бази можна досягти певних результатів щодо управління якістю освіти. Реформи в освіті повинні бути системними, передбачати повне приведення системи освіти до європейських зразків без винятків та обмежень та різке підвищення вимог до освіти.

© 2006-2019 Інформація про сайт