КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 9 серпня 2001 р. N 978

Київ

Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 31 жовтня 2011 року N 1124,
 від 15 серпня 2012 року N 801,
 від 18 вересня 2013 року N 692

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах (додається).

2. Міністерству освіти і науки:

1) у місячний термін затвердити:

Порядок оформлення, видачі, зберігання та обліку сертифікатів про акредитацію (їх дублікатів);

за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством праці та соціальної політики положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи;

2) до 1 грудня 2001 р. привести свої нормативно-правові акти з питань акредитації навчальних закладів у відповідність з Положенням, затвердженим цією постановою.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. N 200 (ЗП України, 1996 р., N 7, ст. 216);

зміни і доповнення, що вносяться до Положення про акредитацію вищих закладів освіти, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. N 931 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 35, с. 86);

пункт 5 змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань наукової і науково-технічної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 р. N 1487 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 33, ст. 1727).

Прем'єр-міністр України                               А. КІНАХ 

Про внесення змін до Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. N 978 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 32, ст. 1491; 2011 р., N 85, ст. 3111; 2012 р., N 65, ст. 2662; 2013 р., N 75, ст. 2771), зміни, що додаються.

2. Ця Постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 7, який вводиться в дію з 1 листопада 2014 року.

ПОЛОЖЕННЯ
про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах

ПОЛОЖЕННЯ
про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах

Загальна частина

1. Дія цього Положення поширюється на вищі навчальні заклади, вищі професійні училища незалежно від форми власності та підпорядкування, які здійснюють підготовку (перепідготовку) фахівців за певними спеціальностями певних освітньо-кваліфікаційних рівнів на підставі ліцензії МОН.

Акредитація проводиться з ініціативи навчального закладу.

Загальна частина

1. Дія цього Положення поширюється на вищі навчальні заклади, вищі професійні училища, центри професійно-технічної освіти незалежно від форми власності та підпорядкування, які здійснюють підготовку (перепідготовку) фахівців за певними спеціальностями певних освітньо-кваліфікаційних рівнів на підставі ліцензії МОН.

Акредитація проводиться з ініціативи навчального закладу.

2. Акредитація вищого навчального закладу (далі - акредитація закладу) - це державне визнання його статусу (рівня акредитації).

Акредитація спеціальності у навчальному закладі (відокремленому підрозділі навчального закладу) з певного напряму за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (далі - акредитація спеціальності) - це державне визнання відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців з цієї спеціальності державним вимогам до напряму підготовки, спеціальності та вищого навчального закладу, затвердженим МОН (далі - державні вимоги).

(абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124,
 від 18.09.2013 р. N 692)

З метою визначення відповідності діяльності навчального закладу щодо підготовки (перепідготовки) фахівців з вищою освітою за спеціальностями, які зазначені в ліцензії, державним вимогам проводиться акредитаційна експертиза.

2. Акредитація вищого навчального закладу (далі - акредитація закладу) - це державне визнання його статусу (рівня акредитації).

Акредитація напряму підготовки, спеціальності у навчальному закладі (відокремленому підрозділі навчального закладу) за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (далі - акредитація напряму підготовки, спеціальності) - це державне визнання відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців державним вимогам до напряму підготовки, спеціальності та вищого навчального закладу, затвердженим МОН (далі - державні вимоги).

З метою визначення відповідності діяльності навчального закладу щодо підготовки (перепідготовки) фахівців з вищою освітою за напрямами підготовки, спеціальностями, які зазначені в ліцензії, державним вимогам проводиться акредитаційна експертиза.

3. Акредитація закладу проводиться протягом навчального року.

Акредитація спеціальності проводиться після (або в період) закінчення терміну навчання фахівців у навчальному закладі за цією спеціальністю.

3. Акредитація закладу проводиться протягом навчального року.

Акредитація напряму підготовки, спеціальності проводиться після (або в період) закінчення терміну навчання фахівців у навчальному закладі за цим напрямом підготовки, спеціальністю.

4. Акредитаційна експертиза проводиться експертною комісією, яку формує МОН. Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи затверджує МОН.

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124)

4. Акредитаційна експертиза проводиться експертною комісією, яку формує МОН. Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи затверджує МОН.

5. Рішення про акредитацію (або відмову в акредитації) приймає Акредитаційна комісія. Зазначене рішення через два тижні з дня прийняття затверджується МОН.

(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. N 801)

5. Рішення про акредитацію (або відмову в акредитації) приймає Акредитаційна комісія. Зазначене рішення через два тижні з дня прийняття затверджується МОН.

6. У разі прийняття позитивного рішення щодо акредитації закладу (спеціальності) МОН видає навчальному закладу сертифікат про акредитацію закладу (сертифікат про акредитацію спеціальності з додатком до нього).

Зразок сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності) і додатка до нього затверджується МОН.

За результатами акредитації спеціальностей у відокремленому підрозділі навчального закладу такий підрозділ включається у додаток до сертифіката про акредитацію спеціальності з видачею йому копії, завіреної МОН.

(пункт 6 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

6. У разі прийняття позитивного рішення щодо акредитації закладу (напряму підготовки, спеціальності) МОН видає навчальному закладу сертифікат про акредитацію закладу (сертифікат про акредитацію напряму підготовки, спеціальності).

Зразок сертифіката про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності) затверджується МОН.

Виключити

7. Строк дії сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності) для вищих навчальних закладів, які мають статус національного, становить 10 років, інших навчальних закладів та відокремлених підрозділів навчальних закладів - п'ять років.

У разі вчинення навчальним закладом протягом строку дії сертифіката про акредитацію спеціальності порушень ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти в частині вимог до кадрового та/або матеріально-технічного забезпечення підготовки фахівців за спеціальністю, що акредитується, які виявлено за результатами перевірки, проведеної органами, що здійснюють контроль за дотриманням таких ліцензійних умов, або за висновками експертної комісії, строк дії сертифіката про акредитацію спеціальності встановлюється до дати завершення навчання існуючого контингенту студентів за спеціальністю та приймається рішення про припинення набору на навчання.

(пункт 7 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

7. Сертифікат про акредитацію навчального закладу (напряму підготовки, спеціальності) вперше видається строком на п’ять років, при другій та наступних акредитаціях сертифікат видається строком на десять років.

8. В акредитації закладу (спеціальності) відмовляється у разі, коли:

1) показники його діяльності не відповідають державним вимогам;

2) з моменту отримання ліцензії або проведення попередньої акредитації в його діяльності виявлено порушення порядку організації чи проведення навчально-виховного процесу, не усунуті до проведення акредитації;

3) у поданих для акредитації матеріалах виявлено недостовірну інформацію.

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124,
 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

8. В акредитації закладу (напряму підготовки, спеціальності) відмовляється у разі, коли:

1) показники його діяльності не відповідають державним вимогам;

2) з моменту проведення попередньої акредитації (отримання ліцензії в разі, якщо така акредитація раніше не проводилась) в освітній діяльності навчального закладу виявлено порушення законодавства, не ліквідовані на час акредитації.

Виключити

Повторне проведення акредитації у разі негативного рішення Акредитаційної комісії можливе за умови усунення причин відмови в акредитації.

Порядок проведення акредитації

9. Навчальний заклад, який заявив про акредитацію спеціальності, подає до МОН:

1) інформацію про серію, номер та дату видачі ліцензії на освітню діяльність;

(підпункт 1 пункту 9 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. N 801)

2) звіт про свою діяльність за спеціальністю, що акредитується, в якому підтверджується відповідність кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення ліцензійним умовам надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, а також відповідність якісних характеристик підготовки фахівців державним вимогам; зазначаються перелік зауважень (приписів) органів, що здійснюють контроль за дотриманням ліцензійних умов, а також відомості про скарги юридичних і фізичних осіб щодо освітньої діяльності навчального закладу за спеціальністю, що акредитується, за період підготовки (перепідготовки) фахівців, заходи щодо їх усунення та інформація про здійснення таких заходів.

(підпункт 2 пункту 9 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

Зазначені матеріали повинні бути розглянуті на вченій (педагогічній) раді навчального закладу. Звіт підписується керівником і скріплюється печаткою навчального закладу.

Документи формуються у справу, прошнуровуються, пронумеровуються та підписуються керівником навчального закладу. Підпис керівника засвідчується печаткою такого закладу.

(пункт 9 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. N 801)

Порядок проведення акредитації

9. Навчальний заклад, який заявив про акредитацію напряму підготовки, спеціальності, подає до МОН:

1) інформацію про серію, номер та дату видачі ліцензії на освітню діяльність та сертифікату про попередню акредитацію (якщо така проводилась);

2) звіт про стан виконання стратегічного плану розвитку та вдосконалення освітньої послуги;

3) опис внутрішньої системи забезпечення якості;

4) звіт про діяльність за напрямом підготовки, спеціальністю, де підтверджується відповідність підготовки фахівців державним вимогам. Структуру та зміст звіту визначає МОН.

Зазначені матеріали повинні бути розглянуті на вченій (педагогічній) раді навчального закладу. Звіт підписується керівником і скріплюється печаткою навчального закладу.

Документи формуються у справу, підписуються керівником навчального закладу. Підпис керівника засвідчується печаткою такого закладу.

10. Навчальний заклад, який заявив про акредитацію за певним рівнем, подає до МОН:

1) інформацію про серію, номер та дату видачі ліцензії на освітню діяльність та сертифікатів про акредитацію напрямів підготовки (спеціальностей);

(підпункт 1 пункту 10 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. N 801)

2) розглянутий вченою (педагогічною) радою звіт про результати освітньої та наукової діяльності навчального закладу за підписом керівника, скріпленим печаткою навчального закладу, який включає:

довідку про вищий навчальний заклад;

загальні відомості про кадрове і матеріально-технічне забезпечення;

перелік усіх спеціальностей, за якими заклад проводить підготовку (перепідготовку), та їх рівні акредитації;

загальну кількість студентів, їх розподіл за напрямами підготовки, спеціальностями та формами навчання;

результати діяльності аспірантури і докторантури за останні п'ять років (для вищого навчального закладу IV рівня акредитації);

дані про міжнародні зв'язки з навчальними закладами та освітніми організаціями;

відомості щодо видання і підготовки до видання підручників та навчальних посібників, у тому числі з грифом МОН, за останні п'ять років.

(пункт 10 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124)

Документи формуються у справу, прошнуровуються, пронумеровуються та підписуються керівником навчального закладу. Підпис керівника засвідчується печаткою такого закладу.

(пункт 10 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. N 801)

10. Навчальний заклад, який заявив про акредитацію за певним рівнем, подає до МОН:

1) інформацію про серію, номер та дату видачі ліцензії на освітню діяльність та сертифікатів про акредитацію напрямів підготовки (спеціальностей);

Виключити

Документи формуються у справу та підписуються керівником навчального закладу. Підпис керівника засвідчується печаткою такого закладу.

11. Після отримання зазначених у пунктах 9 і 10 цього Положення матеріалів МОН протягом 20 днів проводить їх попередню експертизу.

За умови відповідності поданих матеріалів нормативно-правовим актам МОН утворює експертну комісію, яка проводить акредитаційну експертизу, та визначає строк її роботи.

Загальний строк роботи експертної комісії безпосередньо у навчальному закладі не повинен перевищувати трьох днів.

За результатами проведеної акредитаційної експертизи експертна комісія протягом визначеного строку роботи готує мотивований висновок щодо можливості акредитації закладу (спеціальності). Після ознайомлення із зазначеним висновком керівника навчального закладу один його примірник протягом семи робочих днів подається до МОН, другий залишається у навчальному закладі.

Навчальний заклад протягом п'яти робочих днів після ознайомлення з висновком його керівника може подати до МОН заяву про проведення повторної експертизи експертною комісією в іншому складі у зв'язку з недостовірністю такого висновку або порушенням експертною комісією порядку проведення експертизи.

Повторна акредитаційна експертиза проводиться за рішенням МОН у порядку, визначеному абзацами другим - четвертим цього пункту.

МОН передає висновок експертної комісії щодо акредитації спеціальності (у разі повторної акредитаційної експертизи - обидва висновки) разом із заявою та документами, зазначеними у пункті 9 цього Положення, до відповідної експертної ради Акредитаційної комісії.

Висновок про акредитацію закладу разом із документами, зазначеними у пункті 10 цього Положення, передається безпосередньо до Акредитаційної комісії.

(пункту 11 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124,
 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

11. Після отримання зазначених у пунктах 9 і 10 цього Положення матеріалів МОН протягом 20 днів проводить їх попередню експертизу.

За умови відповідності поданих матеріалів щодо акредитації напряму підготовки, спеціальності нормативно-правовим актам МОН у п’ятнадцятиденний термін МОН утворює експертну комісію, яка проводить акредитаційну експертизу, та визначає строк її роботи.

Загальний строк роботи експертної комісії безпосередньо у навчальному закладі не повинен перевищувати трьох днів.

За результатами проведеної акредитаційної експертизи експертна комісія протягом визначеного строку роботи готує мотивований висновок щодо можливості акредитації напряму підготовки, спеціальності. Після ознайомлення із зазначеним висновком керівника навчального закладу один його примірник протягом семи робочих днів подається до МОН, другий залишається у навчальному закладі.

Навчальний заклад протягом п’яти робочих днів після ознайомлення з висновком його керівника може подати до МОН заяву про проведення повторної експертизи експертною комісією в іншому складі у зв’язку з необ’єктивністю такого висновку або порушенням експертною комісією порядку проведення експертизи.

Повторна акредитаційна експертиза проводиться за рішенням МОН у порядку, визначеному абзацами другим - четвертим цього пункту.

МОН передає висновок експертної комісії щодо акредитації напряму підготовки, спеціальності (у разі повторної акредитаційної експертизи - обидва висновки) разом із заявою та документами, зазначеними у пункті 9 цього Положення, до Акредитаційної комісії.

За умови відповідності поданих матеріалів щодо акредитації навчального закладу нормативно-правовим актам МОН у тижневий термін МОН готує висновок про можливість акредитації і подає його до Акредитаційної комісії.

12. Експертна рада Акредитаційної комісії проводить аналіз матеріалів, зазначених у пункті 9 цього Положення, та висновку експертної комісії і готує пропозиції на засідання Акредитаційної комісії.

(пункт 12 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

12. Подані до Акредитаційної комісії матеріали передаються Міжгалузевій експертній раді з вищої освіти для попереднього розгляду та підготовки пропозицій на засідання Акредитаційної комісії у таких випадках:

1) негативного висновку експертної комісії;

2) проведення повторної експертизи;

3) надходження звернень щодо недостовірності поданої навчальним закладом інформації;

4) повторного проведення акредитації у разі відмови в ній.

13. Акредитаційна комісія не пізніше ніж у місячний строк від дня отримання пропозицій від експертної ради у разі акредитації спеціальності (експертного висновку експертної комісії МОН - у разі акредитації закладу) приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації.

(пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. N 801)

13. Акредитаційна комісія не пізніше ніж у місячний строк від дня отримання висновку експертної комісії МОН у разі акредитації напряму підготовки, спеціальності (висновку МОН у разі акредитації навчального закладу) приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації.

14. Після закінчення терміну дії сертифіката проводиться повторна акредитація згідно з вимогами пунктів 9 - 13 цього Положення. За відсутності в діяльності навчального закладу порушень в організації чи проведенні навчально-виховного процесу за попередній акредитаційний період, що підтверджується результатами відповідних перевірок органів державного контролю, повторна акредитація може проводитися без перевірки експертною комісією. У цьому разі експерт МОН за результатами розгляду поданих матеріалів готує мотивований висновок і подає його до експертної ради Акредитаційної комісії (у разі акредитації закладу - безпосередньо до Акредитаційної комісії). Подальша процедура проводиться у порядку згідно з пунктами 12 і 13 цього Положення.

14. Після закінчення терміну дії сертифіката проводиться повторна акредитація згідно з вимогами пунктів 9-13 цього Положення. Навчальний заклад має право достроково ініціювати проведення повторної акредитації.

15. Акредитованим за певним рівнем може бути визнаний вищий навчальний заклад, який проводить підготовку (перепідготовку) фахівців за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не менше ніж дві третини яких акредитовано за рівнем, не нижчим за заявлений рівень акредитації закладу.

(пункт 15 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

15. Акредитованим за певним рівнем визнається вищий навчальний заклад, який проводить підготовку (перепідготовку) фахівців за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не менше ніж дві третини яких акредитовано за рівнем, не нижчим за заявлений рівень акредитації закладу.

16. Вищий навчальний заклад не може бути акредитований за IV рівнем у разі, коли:

1) показники діяльності його аспірантури або докторантури перебувають на рівні, нижчому від середнього для даної галузевої групи або типу вищого навчального закладу;

2) за останні 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН або монографій менше ніж 5 відсотків загальної кількості науково-педагогічних працівників, які працюють у ньому за основним місцем роботи.

(підпункт 2 пункту 16 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124)

Виключити

Права та обов'язки навчального закладу

(назва розділу із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124)

17. Навчальний заклад після затвердження МОН позитивного рішення Акредитаційної комісії щодо акредитації спеціальності, прийнятого за результатами проведення акредитаційної експертизи, має право:

(абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. N 801)

1) видавати випускникам, що навчалися за відповідною спеціальністю, документи про освіту державного зразка;

2) на продовження строку дії ліцензії на строк дії сертифіката про акредитацію спеціальності. У разі прийняття рішення про припинення набору на навчання в ліцензії робиться відповідний запис;

(підпункт 2 пункту 17 у редакції постанов
 Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124,
 від 18.09.2013 р. N 692)

3) проводити перепідготовку за цією спеціальністю в межах визначеного ліцензованого обсягу.

Права та обов'язки навчального закладу

17. Навчальний заклад після затвердження МОН позитивного рішення Акредитаційної комісії щодо акредитації напряму підготовки, спеціальності, прийнятого за результатами проведення акредитаційної експертизи, має право:

1) видавати випускникам, що навчалися за відповідними напрямом підготовки, спеціальністю, документи про освіту державного зразка. У разі суттєвого порушення термінів розгляду акредитаційної справи МОН може надавати тимчасовий дозвіл на видачу випускникам навчального закладу документів про освіту державного зразка;

2) на продовження строку дії ліцензії на строк дії сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності;

3) на продовження строку дії ліцензії на строк дії сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності на післядипломну освіту (перепідготовку, спеціалізацію, розширення профілю (підвищення кваліфікації)) в межах визначеного ліцензованого обсягу або ліцензувати її в разі відсутності ліцензії;

4) на продовження строку дії ліцензії на строк дії сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності або одержання ліцензії на підготовку фахівців відповідного напряму підготовки, спеціальності за вечірньою, заочною, дистанційною, екстернатною формою навчання в загальному обсязі, що не перевищує ліцензований обсяг за денною формою навчання.

Акредитація підготовки магістрів за спеціальністю дає навчальному закладу право на продовження терміну дії ліцензії та сертифікатів про акредитацію підготовки (післядипломної освіти (перепідготовки, спеціалізації, розширення профілю (підвищення кваліфікації)) спеціалістів за цією спеціальністю, бакалаврів за відповідним напрямом підготовки, молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації в структурі вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації в межах одного міста за відповідною спеціальністю (відповідними спеціальностями) на термін дії сертифікату про акредитацію підготовки магістрів.

Акредитація підготовки бакалаврів за напрямом підготовки дає вищому навчальному закладу право на продовження терміну дії ліцензії та сертифікатів про акредитацію підготовки (післядипломної освіти (перепідготовки, спеціалізації, розширення профілю (підвищення кваліфікації)) молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації в структурі вищих навчальних закладів ІІІ-ІVрівнів акредитації в межах одного міста за відповідною спеціальністю (відповідними спеціальностями) на строк дії сертифікату про акредитацію підготовки бакалаврів.

18. Вищі навчальні заклади, акредитовані за III - IV рівнем, можуть бути включені після проходження в установленому порядку державної атестації до державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

(пункт 18 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124)

18. Вищі навчальні заклади, акредитовані за III - IV рівнем, можуть подавати заяви про включення до державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави без додаткового проходження державної атестації.

19. Навчальні заклади, акредитовані за певним рівнем або спеціальностями, зобов'язані дотримуватися державних вимог.

Порушення державних вимог є підставою для анулювання сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності).

(пункт 19 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124,
 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

19. Навчальні заклади, акредитовані за певним рівнем або напрямами підготовки, спеціальностями, зобов'язані дотримуватися державних вимог.

Порушення державних вимог, які не були усунені протягом шести місяців, є підставою для зупинення дії або анулювання сертифіката про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності).

19¹. Рівень акредитації вищого навчального закладу змінюється на підставі результатів акредитації.

Фінансування вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності здійснюється залежно від рівня акредитації вищого навчального закладу, який підтверджується сертифікатом про акредитацію вищого навчального закладу.

(абзац другий пункту 19¹ із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 р. N 801,
 від 18.09.2013 р. N 692)

Вищий навчальний заклад, який отримав ліцензію на здійснення підготовки з окремих напрямів підготовки (спеціальностей) за освітньо-професійними програмами більш високого рівня акредитації, фінансується за тим рівнем акредитації, який підтверджено сертифікатом про акредитацію вищого навчального закладу.

(Положення доповнено пунктом 19¹ згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124)

19¹. Рівень акредитації вищого навчального закладу змінюється на підставі результатів акредитації.

Фінансування вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності здійснюється залежно від рівня акредитації вищого навчального закладу, який підтверджується сертифікатом про акредитацію вищого навчального закладу.

Вищий навчальний заклад, який отримав ліцензію на здійснення підготовки з окремих напрямів підготовки (спеціальностей) за освітньо-професійними програмами більш високого рівня акредитації, фінансується за тим рівнем акредитації, який підтверджено сертифікатом про акредитацію вищого навчального закладу.

Фінансування проведення акредитації

20. За рахунок навчального закладу, який заявив про свою акредитацію, відповідно до законодавства здійснюється:

оплата праці експертів - з розрахунку шість годин на день, але не більш як 14 годин (голови експертної комісії - вісім годин на день, але не більш як 18 годин), за період проведення акредитаційної експертизи з розрахунку ставки погодинної оплати праці професорів, які проводять заняття із студентами вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації;

(абзац другий пункту 20 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

оплата витрат, пов'язаних з перебуванням у навчальному закладі для проведення акредитаційної експертизи іногородніх експертів, - у розмірах, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. N 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 11, ст. 488), а також витрат на проїзд таких експертів до навчального закладу та у зворотному напрямку - у розмірі, що підтверджується відповідними платіжними документами;

оплата послуг організаційного характеру, пов'язаних з проведенням акредитації закладу (спеціальності) та оформленням сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності), - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а з переоформленням, видачею копії, дубліката сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності), - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(абзац четвертий пункту 20 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

Кошти, зазначені в абзацах другому і третьому цього пункту, перераховуються навчальним закладом безпосередньо експертові, залученому до проведення експертизи, відповідно до фактичної кількості відпрацьованих годин та фактичного строку перебування у навчальному закладі.

Кошти, зазначені в абзаці четвертому цього пункту, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету як власні надходження бюджетної установи з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України на рахунок Державної освітньої установи "Навчально-методичний центр з питань якості освіти" (далі - Центр), відкритий в територіальному органі Казначейства, і спрямовуються на оплату Центром витрат, необхідних для забезпечення проведення акредитації, зокрема оплату праці його працівників, роботи експертів експертних рад при Акредитаційній комісії, нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг, енергоносіїв, витратних матеріалів, оргтехніки, канцелярських витрат, банківських послуг, послуг зв'язку, здійснення поточного та капітального ремонту, придбання обладнання. Перелік витрат, необхідних для забезпечення проведення акредитації, затверджується МОН за погодженням з Антимонопольним комітетом.

За результатами діяльності Центру за 11 місяців поточного бюджетного періоду МОН подає до 10 грудня Мінфіну інформацію про обсяг коштів, отриманих від навчальних закладів за надання послуг організаційного характеру для оплати витрат, необхідних для забезпечення проведення акредитації, та фактичний обсяг коштів, які повинні спрямовуватися на здійснення Центром зазначених витрат до кінця поточного бюджетного періоду, а також у разі потреби - пропозиції щодо перерахування в дохід державного бюджету різниці між обсягом отриманих та використаних коштів.

Зазначена різниця перераховується Центром у дохід державного бюджету не пізніше ніж за 10 днів до завершення поточного бюджетного періоду, що підтверджується територіальним органом Казначейства.

(пункт 20 у редакції постанов Кабінету
 Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1124,
 від 15.08.2012 р. N 801)

Фінансування проведення акредитації

20. За рахунок навчального закладу, який заявив про свою акредитацію, відповідно до законодавства здійснюється:

оплата праці експертів - з розрахунку шість годин на день, але не більш як 14 годин (голови експертної комісії - вісім годин на день, але не більш як 18 годин), за період проведення акредитаційної експертизи з розрахунку ставки погодинної оплати праці професорів, які проводять заняття із студентами вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації;

оплата витрат, пов'язаних з перебуванням у навчальному закладі для проведення акредитаційної експертизи іногородніх експертів, - у розмірах, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. N 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 11, ст. 488), а також витрат на проїзд таких експертів до навчального закладу та у зворотному напрямку - у розмірі, що підтверджується відповідними платіжними документами;

оплата послуг організаційного характеру, пов'язаних з проведенням акредитації закладу (спеціальності) та оформленням сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності), - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а з переоформленням, видачею копії, дубліката сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності), - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кошти, зазначені в абзацах другому і третьому цього пункту, перераховуються навчальним закладом безпосередньо експертові, залученому до проведення експертизи, відповідно до фактичної кількості відпрацьованих годин та фактичного строку перебування у навчальному закладі.

Кошти, зазначені в абзаці четвертому цього пункту, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету як власні надходження бюджетної установи з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України на рахунок Державної освітньої установи "Навчально-методичний центр з питань якості освіти" (далі - Центр), відкритий в територіальному органі Казначейства, і спрямовуються на оплату Центром витрат, необхідних для забезпечення проведення акредитації, зокрема оплату праці його працівників, роботи експертів Міжгалузевої експертної ради з вищої освіти, нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг, енергоносіїв, витратних матеріалів, оргтехніки, канцелярських витрат, банківських послуг, послуг зв'язку, здійснення поточного та капітального ремонту, придбання обладнання. Перелік витрат, необхідних для забезпечення проведення акредитації, затверджується МОН за погодженням з Антимонопольним комітетом.

За результатами діяльності Центру за 11 місяців поточного бюджетного періоду МОН подає до 10 грудня Мінфіну інформацію про обсяг коштів, отриманих від навчальних закладів за надання послуг організаційного характеру для оплати витрат, необхідних для забезпечення проведення акредитації, та фактичний обсяг коштів, які повинні спрямовуватися на здійснення Центром зазначених витрат до кінця поточного бюджетного періоду, а також у разі потреби - пропозиції щодо перерахування в дохід державного бюджету різниці між обсягом отриманих та використаних коштів.

Зазначена різниця перераховується Центром у дохід державного бюджету не пізніше ніж за 10 днів до завершення поточного бюджетного періоду, що підтверджується територіальним органом Казначейства.

21. Порядок оформлення, видачі, зберігання та обліку сертифікатів про акредитацію встановленого зразка (їх дублікатів) затверджується МОН.

Абзац другий пункту 21 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

21. Порядок оформлення, видачі, зберігання та обліку сертифікатів про акредитацію встановленого зразка (їх дублікатів) затверджується МОН.

21¹. Переоформлення сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності) здійснюється МОН у разі зміни:

найменування навчального закладу (якщо така зміна не пов'язана з реорганізацією юридичної особи чи новоутворений навчальний заклад є правонаступником реорганізованого);

юридичної адреси навчального закладу;

назви напряму підготовки (спеціальності).

(Положення доповнено пунктом 21¹ згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

21¹. Переоформлення сертифіката про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності) здійснюється МОН у разі:

зміни найменування навчального закладу чи його місцезнаходження;

реорганізації юридичних осіб, що мають сертифікати про акредитацію, шляхом їх злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;

ліквідації або реорганізації, а також зміни найменування (місцезнаходження) структурного підрозділу навчального закладу, що має сертифікат про акредитацію;

назви напряму підготовки (спеціальності).

21². У разі втрати (пошкодження) сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності) або додатка до нього навчальному закладу видається дублікат сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності) або додатка до нього.

Строк дії дубліката сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності) не може перевищувати строк, зазначений у втраченому (пошкодженому) сертифікаті про акредитацію закладу (спеціальності).

(Положення доповнено пунктом 21² згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 18.09.2013 р. N 692)

21². У разі втрати (пошкодження) сертифіката про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності) навчальному закладу видається дублікат сертифіката про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності).

Строк дії дубліката сертифіката про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності) не може перевищувати строк, зазначений у втраченому (пошкодженому) сертифікаті про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності).

Порядок оскарження рішень Акредитаційної комісії

22. Навчальний заклад може подати апеляцію до МОН щодо рішень Акредитаційної комісії, пов'язаних з наданням (зупиненням дії або анулюванням) сертифіката, не пізніше ніж через два тижні з дня їх прийняття.

У цьому разі МОН утворює апеляційну комісію, яка після розгляду апеляції навчального закладу готує рекомендації для чергового засідання Акредитаційної комісії.

Рішення Акредитаційної комісії щодо апеляції після його затвердження МОН є остаточним.

Після закінчення встановленого терміну апеляція до розгляду не приймається.

Порядок оскарження рішень Акредитаційної комісії

22. Навчальний заклад може подати апеляцію до МОН щодо рішень Акредитаційної комісії, пов'язаних з наданням (зупиненням дії або анулюванням) сертифіката, не пізніше ніж через два тижні з дня їх прийняття.

У цьому разі МОН утворює апеляційну комісію, яка після розгляду апеляції навчального закладу готує рекомендації для чергового засідання Акредитаційної комісії.

Рішення Акредитаційної комісії щодо апеляції після його затвердження МОН є остаточним.

Після закінчення встановленого терміну апеляція до розгляду не приймається.

Громадська акредитація

23. Громадська акредитація – це громадське визнання відповідності підготовки (перепідготовки) фахівців стандартам певної професійної спільноти та/або вимогам ринку праці.

Громадська акредитація може проводитись незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти – недержавними саморегулівними організаціями (установами, агенціями, бюро тощо) (надалі – агенціями), утвореними громадськими організаціями, які не фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Громадська акредитація не може бути підставою для набуття вищим навчальним закладом прав, передбачених п. 17 цього Положення.

Агенції повинні мати чітко сформульовані цілі та завдання своєї діяльності, викладені у програмній заяві, яка має бути оприлюднена на її офіційному сайті.

24. Держава не несе відповідальності за громадську акредитацію.

Держава підтримує громадську акредитацію шляхом надання дозволу щодо нанесення на документи про вищу освіту державного зразка символіки агенцій, які проводять громадську акредитацію з дотриманням вимог цього Положення і визнані МОН. Порядок нанесення символіки агенцій на документи про вищу освіту державного зразка визначає МОН.

25. Агенції, які проводять громадську акредитацію, самостійно в межах чинного законодавства визначають предмет, цілі, завдання та процедури громадської акредитації, які мають відповідати наступним вимогам:

1) предметом громадської акредитації може бути напрям підготовки, спеціальність за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, особлива освітня програма в їх межах, окремий навчальний підрозділ або навчальний заклад у цілому, локальна система забезпечення якості вищої освіти;

2) цілі, завдання та процедури мають бути зрозумілими, недискримінаційними та постійно оприлюднюватись на офіційному сайті агенції;

3) процедури повинні будуватись у відповідності до принципів внутрішнього забезпечення якості в навчальному закладі.

Агенції можуть співпрацювати з Європейською асоціацією забезпечення якості вищої освіти, зокрема з метою впровадження європейських стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості вищої освіти в Україні.

Будь-які рішення, прийняті в результаті громадської акредитації, мають базуватись на чітко сформульованих оприлюднених критеріях, які послідовно застосовуються.

Акредитаційні звіти повинні бути опубліковані, містити однозначно сформульовані рішення, зауваження та рекомендації.

Громадська акредитація має надаватись на заздалегідь визначений строк, який не повинен перевищувати десяти років.

Звіт про діяльність агенцій щорічно оприлюднюється та подається в МОН.

26. Процеси, критерії та процедури, які застосовуються агенціями, повинні визначатись наперед і бути доступними для широкого загалу. Ці процедури мають включати:

– самооцінювання чи еквівалентну процедуру, яку здійснює навчальний заклад;

– зовнішнє оцінювання, яке здійснює група незалежних експертів з відвідуванням навчального закладу, за рішенням агенції до нього можуть залучатись студенти та міжнародні експерти;

– публікацію звіту разом із будь-якими рішеннями, рекомендаціями чи іншими офіційними результатами;

– подальшу послідовність дій з метою пересвідчитись, що навчальний заклад вжив необхідних заходів у відповідності до рекомендацій, які були зроблені у звіті за результатами зовнішнього оцінювання.

27. Фінансування громадської акредитації за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України не допускається.

28. Визнання агенцій здійснюється за умови їх практичної діяльності не менше одного року та на підставі поданих до Акредитаційної комісії документів:

заяви про визнання;

клопотання громадської організації, яка утворила агенцію;

підсумкового звіту про діяльність, який подає агенція. Структуру та зміст звіту визначає МОН;

документа про проходження агенцією незалежної перевірки впродовж останніх шести місяців.

Питання про визнання агенцій розглядається Акредитаційною комісією впродовж двох місяців. Рішення Акредитаційної комісії затверджується МОН. Визнання надається агенціям терміном на п’ять років, про що видається свідоцтво.

Зразок, порядок оформлення, видачі, зберігання та обліку свідоцтв про визнання агенцій (їх дублікатів) затверджується МОН.

У разі порушення агенцією встановлених цим Положенням вимог МОН може попередити її або анулювати свідоцтво про визнання.