Національний гірничий університет — відповідність Часу

Взаємодії ВНЗ і підприємств

 В сучасних умовах важливе місце відводиться задачі інтеграції науки, освіти та інноваційної діяльності. Передбачається, що це є одним з вирішальних чинників розвитку економіки і суспільства. Потреба у висококваліфікованих та ініціативних працівників загострюється в нових умовах, веде до природної інтеграції вузу та основних роботодавців, споживачів їх послуг. Інтеграція дозволяє роботодавцям дієво брати участь у формуванні та оснащенні програми навчання, закладати в умови спеціалізації свої технологічні «платформи», активно знайомитися з майбутніми випускниками, залучаючи їх для проходження практики та участі в проектах зі своєї проблематики.

  Організація тісної взаємодії вузів і роботодавців - це одне з актуальних завдань розвитку економіки, засноване на знаннях. Дана масштабна задача включає появу нових правових норм та нових типів договорів, які б сприяли ВНЗ  у підготовці фахівців, а підприємствам - в оснащенні кадрами. Теперішній час - період осмислення досвіду і виокремлення найбільш вдалих форм такого співробітництва.

 Слід зазначити, що вищий навчальний заклад в сучасних умовах має двоїсту природу. З одного боку провідний вуз або університет є особливою установою та організацією. Він має найвищий сумарний інтелект працівників. Його головними функціями є: збереження культурно-освітнього національного потенціалу, підвищення рівня освіченості населення та науково-технічного розвитку країни, відтворення накопичених знань і досвіду поколінь. У той же час, вищий навчальний заклад є суб'єктом ринкової економіки, товаровиробником інтелектуального продукту та освітніх послуг. Така двоїстість означає, що ВНЗ, будучи складовою частиною економічної системи і, опосередковано зв'язаним з матеріальною сферою, одночасно піддається впливу ринкових змін.

 На ринку освіти все помітніше становиться новий гравець - роботодавець. Випускники ВНЗ сьогодні виявилися вкрай затребуваним «товаром», і опитані представники компаній одноголосно говорять, що активно залучають на роботу молодих спеціалістів. Це пояснюється як економічним підйомом у країні, так і необхідністю компенсувати природне вибуття досвідчених кадрів. При цьому наймати молодих спеціалістів в останні роки стали не тільки компанії зі сфери торгівлі, послуг, фінансів, а й підприємства реального сектора. Останні знову почали залучати молодих фахівців з профільних технічних ВНЗ, випускники яких ще недавно рідко знаходили собі роботу за фахом. Роботодавці кажуть навіть про конкуренцію між компаніями, які прагнуть взяти на роботу найбільш здібну молодь.

 Однак переважна більшість компаній сьогодні не розраховує, що отримана в ВНЗ освіта дозволить молодому фахівцеві негайно включитися в роботу. Випускник ВНЗ сприймається роботодавцями лише як вихідний матеріал для підготовки повноцінного фахівця. І така ситуація ставить перед ВНЗ нові завдання. Власне, отримані у ВНЗ знання розглядаються компаніями лише як відправна точка для подальшого навчання молодого фахівця; все більш важливим фактором при оцінці потенційного співробітника стає його здатність і бажання адаптуватися, вчитися, професійно розвиватися.

 «Простіше навчити, ніж переучувати»

 Жодна компанія не чекає, що молодий фахівець  тільки що закінчив який ВНЗ , зможе відразу включитися в роботу. На думку роботодавців, для того щоб випускник ВНЗ перетворився на повноцінного співробітника, потрібно декілька років, і це нормально. Більш того, у багатьох компаніях додаткове навчання та адаптація вчорашнього випускника розцінюється не як прикра необхідність, а як додаткова можливість сформувати його відповідно до власних вимог - прищепити молодим фахівцям елементи корпоративної культури, навчити їх специфіці роботи. Досвідченому співробітнику складніше підлаштувати себе під стандарти компанії, така людина приходить зі своїм досвідом, зі своїми упередженнями. А молодий фахівець - як чистий аркуш: він будується під компанію, він швидко розуміє правила гри, швидше вживається в компанію, хоча при цьому у нього, звичайно, менше спеціальних знань.

 В цілому роботодавці сьогодні задоволені тим обсягом базових знань, які вчорашні випускники отримують у ВНЗ. Більше того, вважається, що теорія в провідних ВНЗ дається краще, ніж в іноземних. Набагато менше роботодавці задоволені спеціальними знаннями випускників, які, на думку респондентів, найчастіше відірвані від реалій сучасного бізнесу та виробництва. Багато компаній, особливо в промисловості, скаржаться на низький рівень спеціальної підготовки у ВНЗ. Респонденти відзначають зниження якості технічної освіти, брак практичних знань у випускників, а також вузький професійний кругозір молодих фахівців.

 Крім загальних і спеціальних знань роботодавці сьогодні чекають від молодих фахівців ще й певних професійних навичок - вміння користуватися комп'ютером, знання іноземних мов, здатності працювати в колективі та ефективно представляти себе і результати своєї праці.

 Мабуть, у роботодавців складається переконання, що необхідна модифікація вищої освіти. Наші ВНЗ, традиційно орієнтуються на знання і в цій якості здатні домагатися значних результатів. ВНЗ необхідно націлити ще й на підвищення конкурентоспроможності випускника в ринковому середовищі.

 Більшість великих компаній розуміють актуальність цього питання і вже взаємодіють з ВНЗ у справі підготовки молодих фахівців. Найбільш масовою моделлю взаємодії є цільова підготовка фахівців, яка фінансується самим майбутнім роботодавцем; в деяких випадках роботодавці і ВНЗ спільно розробляють програми, націлені неодмінно на задоволення потреб конкретного підприємства.

 Джерело: Інтернет-ресурси

  
© 2006-2018 НГУ Інформація про сайт