|
Поспішно й успішно склавши всі заліки, тепер уже другокурсники гірничого факультету вперше в історії ГФ відправилися підкоряти чорні вершини Криму. Спочатку було дещо боязко – величезні гори, незнайомі стежки, але ж і романтика – зоряна ніч, багаття, пісні до ранку.
Почалося все з того, що нам необхідно було правильно підібрати місце для наметового містечка. Для цього відшукали підвищення, щоб нас випадково не змило стічними водами з гір. В усьому нам допомагали керівники практики Ю.Т. Хоменко, О.В.Столбченко, а пізніше на зміну нашому голові прийшла його дружина Н.В.Хоменко. Оскільки умови були не дуже простими, ми дружно об’єднували наші зусилля в боротьбі за виживання, а спільна праця завжди стає корисним джерелом для трудового колективу.
Вранці власних зусиль на підйом не вистачало, тому часто піднімалися під гучний голос нашого керівника: «ПІДЙОМ!». І після десятихвилинних збирань ставали ланцюжком за Юрієм Тимофійовичем. Він же, відчуваючи відповідальність, вів нас найпростішими доріжками, адже ходити доводилося надзвичайно багато.
Що ми бачили? Справжні вулкани! Вони були активними багато тисячоліть тому… Ще – кам’яні гриби – певні види відкладень. Дивовижні гірські ріки полонили нас своєю чистотою. Ми не могли не покупатися в них! Відвідали також тальвеги. Особливо запам’ятався тальвег ріки Канака. А Алушта, а «Новий світ» зі стежинкою Голіцина, Зелена бухта, величезний грот? Такі місця не залишають байдужою жодну людину. Як би сильно ми не втомлювалися, турбота старших і прохолодні води Чорного моря завжди додавали нам бадьорості. Ще додавала неабиякої сили насичена йодом ялівцева діброва, в якій ми поселилися.
Тож, коли прийшов час від’їжджати, залишати море усім аж ніяк не хотілося. Відчували себе справжніми професіоналами у гірському туризмі. Їхати тепер сюди з рідними і спокійно лежати на пляжі?! Ми відкриємо для них безліч незвіданих і найчарівніших доріг рідного краю!
|